Вивчення Світового океану

Російські кругосвітні подорожі першої половини XIX століття, безсумнівно, зіграли значну роль в історії вивчення Світового океану.

Першої російської навколосвітньої експедиції командували капітан-лейтенант В. Ф. Крузенштерн – на кораблі “Надія”, і Ю. Ф. Лисянський – на кораблі “Нева”. У завдання експедиції входили не тільки доставка товарів на Аляску і вивіз хутра для продажу в Китаї, але і встановлення торговельних відносин з Японією. Ну і, звичайно ж, як без географічних відкриттів і досліджень!

“Надія” і “Нева” перетнули Атлантичний океан, і вийшли на простори Тихого океану. Біля Гавайських островів “Надія” пішла в Петропавловськ-Камчатський, а “Нева” – в Російську Америку. За рік свого перебування в Російській Америці морякам вдалося уточнити на карті положення берегів. На зворотному шляху корабель “Нева” наскочив на кораловий риф біля острова, який не був відзначений ні на одній карті. Лише дивом морякам вдалося врятуватися. Так був відкритий острів, названий іменем Лисянського.

Що стосується “Надії”, то японські влади недружелюбно зустріли мореплавців. Зате коли Крузенштерн повертався на Камчатку, йому вдалося описати західні береги Японії, а також деякі острови Курильської гряди. До того ж, саме він вперше точно поклав на карту східний берег Сахаліну.

Чимало відкриттів у наступних навколосвітніх плаваннях було зроблено в Тихому океані. Чого тільки вартий відкриття нових Маршаллових островів і островів Туамоту! А експедиція Ф. Ф. Беллінсгаузена і М. П. Лазарєва на шлюпах “Мирний” та “Схід” під час плавання в південній півкулі виявила самостійну групу з 17 островів, яка невдовзі отримала назву архіпелагу Росіян.

Багато відкриттів належить і російській мореплавцю-вченому Ф. П. Літке. Варто відзначити кругосвітнє плавання під командуванням Літке на шлюпе “Сенявін” в 1826-1829 роках. Саме тоді в Каролінському архіпелазі йому вдалося відкрити групу нових островів, які отримали ім’я адмірала Сенявіна.

Неймовірно! – до середини XIX століття росіяни здійснили близько 40 навколосвітніх і полукругосветных плавань, за час яких було відкрито і нанесено на карту близько 100 невідомих островів Океанії. Великий внесок внесли російські в пізнання природи Світового океану. Наприклад, на кораблі “Надія” вперше досліджувалися за допомогою спеціального термометра температури води на глибинах до 400 метрів. Однак перші достовірні вимірювання температури глибинних шарів води були зроблені під час другого плавання Коцебу, участь в якому брав і російський фізик Е. X. Ленц. Чому достовірні? Тому що Ленц винайшов батометр, з допомогою якого можна було набирати воду з тієї чи іншої глибини і приносити її без домішки верхнього шару води і з тією температурою, яка була на глибині.

Іноземні кругосвітні експедиції теж були досить значущі. Чого тільки коштувала французька експедиція на судні “Астролябія” під командуванням Ж. С. Дюмон-Дюрвиля. В результаті цього плавання на карту були покладені північні береги островів Нова Зеландія і Нова Гвінея. А перше докладний і точний опис більшій частині Тихоокеанського узбережжя Південної Америки вдалося зробити англійської експедиції під командуванням Р. Фіц-Роя. На кораблі “Бігль” був присутній і відомий натураліст Чарльз Дарвін, який пізніше створив теорію розвитку життя.

Великий внесок у вивчення океану внесла англійська навколосвітня експедиція 1872-1876 років на “Челленджері”. Під час плавання вимірювали глибину, брали проби ґрунту і зразки води з різних глибин, вимірювали температуру води на різних горизонтах, вивчали тварин рослини, спостерігали за течіями. В результаті були не тільки виявлені загальні закономірності природних явищ Світового океану, але і вперше складена карта глибин трьох океанів – Атлантичного, Індійського і Тихого.

Посилання на основну публікацію