Собор Святого Петра

Собор Святого Петра відноситься до числа найяскравіших творів мистецтва Ватикану. Ватикан – окреме маленьке держава, розташована в центрі Риму. Саме тут проходять всі самі урочисті релігійні церемонії за участю глави Римсько-католицької церкви, якого називають батьком, збирається величезна кількість віруючих, тому собор Святого Петра був задуманий особливо красивим і неповторним.

Закладка храму відбулася 18 квітня 1506 За його будівництво почав архітектор Донато Браманте, за задумом якого храм повинен був мати форму хреста і бути увінчаним високим куполом. Місце для зведення собору було вибрано невипадково. За переказами, тут знаходився цирк імператора Нерона, в якому був розп’ятий святий Петро, ??а на місці площі перед собором – сади, що оточують колись цей цирк. В IV ст. за наказом імператора Костянтина на цьому місці була побудована базиліка, у якій помістили останки святого Петра.

Базиліка – будівля прямокутної форми, витягнуте в довжину з заходу на схід і призначене в епоху раннього християнства для богослужінь. Базиліки, як правило, поділялися двома рядами з’єднаних арками колон на частини, звані нефами.

До початку XVI в. базиліка остаточно занепала, і на її місці було вирішено побудувати грандіозний будинок, справжнє диво світла, гідне стати самим головним собором для всіх католиків. Історія зведення собору налічує безліч імен архітекторів і чимало змін, які кожен з них вважав за необхідне внести в конструкцію будівлі. Собор то брав обриси і форму споруди, яке можна вписати в коло (центрическая форма), то одна з його сторін витягувалася. 40 років після початку будівництва його очолив великий Мікеланджело, який зумів зробити саме основне. Він практично добудував собор, навіть звів барабан під купол. Роботу над собором перервала смерть геніального майстра, проте Джакомо делла Порта і Доменіко Фонтана продовжили його справу, добудувавши сам купол, який просто приголомшує уяву: його діаметр – 42 м, висота – 119 м.

У собору п’ять входів, і п’ять чудово оформлених дверей ведуть в нього, але одна з них майже завжди замкнені. Відкривається вона один раз в 25 років перед роком, ювілейним для будівництва собору, напередодні Різдва. Першим увійти в собор має право лише тато, потім ця двері залишаються відкритими протягом року, а потім знову запечатується на 25 років. Центральний вхід прикрашений статуями святих Петра і Павла.

Собор довгі роки залишався найбільшим християнським храмом у світі, його довжина – 211,5 м. На підлозі центрального нефа навіть можна побачити написи, в яких наводяться розміри інших соборів для порівняння з собором Святого Петра. Однак після 1990 слава його померкла, коли в Західній Африці, в Республіці Кот-д’Івуар (Берег Слонової Кістки), був побудований ще більший храм.

У соборі знаходяться численні твори мистецтва, різні реліквії християнства, в тому числі пишно й урочисто оформлення гробниці королів, імператорів і пап. У центрі собору – папський вівтар з ніколи не згасаючий лампадами, під ним – могила святого Петра, а неподалік – його бронзова скульптура, доторкнувшись до ступні якій віруючі загадують свої потаємні бажання.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Вольфганг Амадей Моцарт