Скільки солі в Світовому океані?

Людина давно почав застосовувати сіль в їжу. Першими, мабуть, здогадалися підсолювати їжу жителі морських узбереж, які знаходили буквально під ногами біло речовина, випарене сонцем з води. Потім людина навчилася будувати спеціальні солеварні. З історії відомо, що Аттіла – вождь гунів – карав народи, що зробили йому опір, руйнуванням їх солеварень.

За статистикою, за рік на Землі трапляється від 300 до 600 серйозних землетрусів (від 7 балів). Найчастіше це відбувається на Тихоокеанському кільцевому поясі.

Найсильніші землетруси, які були описані в історії:
Лісабон, 1 листопада 1755 року. Три підземні поштовхи вщент зруйнували місто з численними палацами і соборами. Довгі пожежі не вдавалося ліквідувати через завали і відсутності води.
Каліфорнія, США, 18 квітня 1906 року. 5:12 ранку, епіцентр – близько Сан-Франциско, інтенсивність – 11 балів. Основний збиток місту – через пожежу, яку не вдавалося загасити 3 дні. Загинуло 700 чоловік.
Канто, Японія 1 вересня 1923 року. Опівдні землетрусом зруйновані Токіо і Йокогама. Знищені сотні тисяч будинків, зруйновані мости і тунелі; страшні пожежі. Перекинуті деякі поїзди. Загинуло близько 150 тис. Чоловік.
Ашхабад, 6 жовтня 1948 року. О 1:12 без попередніх поштовхів зруйновано більшість будівель в місті та навколишніх населених пунктах. Пошкоджено залізничні мережі. Сила поштовхів в епіцентрі була 9-10 балів. Загинуло 110 тис. Чоловік.
Ташкент, 26 жовтня 1966 року. В 5:23 ранку. Інтенсивність – 8 балів. Місто сильно зруйнований за кілька діб. Без житла залишилися 28 тис.осіб.
Спітак, Ленінакан 7 грудня 1988 року о 10:41. Сила землетрусу – 8 балів. Спітак зруйнований повністю, Ленинакан – на 80%. Загинуло понад 25 тис. Человек.ужіт Світовий океан.

Вважають, що в Світовому океані – 120 більйонів тонн солі, в кожному кубічному метрі води міститься від 30 до 5 кг солі (більший межа в Середземному морі). Правда в замкнутих озерах концентрація солі може бути і вище. Наприклад, Мертве море на Близькому Сході, Соляне озеро в США, Ельтон і Баскунчак в Росії

Посилання на основну публікацію