Що таке менует?

Менует (фр. Menuet) – бальний танець. Складається з поклонів і реверансів, маленьких кроків, витончених поз. Названий так через свої дрібних рухів (па). Походженням із Франції. У середньовіччі був народним. Відрізнявся живим безпосереднім характером і мав цілком іншу назву – Бранлі а Мене з провінції Пуату (Branle de Poitou à Mener).

З ХVII століття прийнятий знаттю і змінив ім’я. Перетворився на Amener, від à mener – вести. По-перше, таким чином ховалося його селянське походження. По-друге, підкреслювалося предводительство першої пари (першим завжди йшов король). Однак і від нової назви довелося відмовитися. Завдяки своїм дрібним па замість «Амен» стали говорити «Менует» (Pas Menu – маленький крок).

Придворним танцем менует став в епоху правління короля Людовика ХIV. Тоді ж відбулася «революція» в правилах бальних церемоній. Адже стосуватися навіть кінчиків пальців дами вважалося непристойним. У менуеті ж кавалер веде партнерку саме за кінчики пальців.

Поступово мода танцювати менует поширилася по всій Європі, а у Франції його удосконаленням зайнялися члени королівської академії танців. У ХVIII столітті танець ще більш ускладнився, став швидше, рухи – химерніший і манірно. Набув популярності в колах буржуазії. Про нього говорили «Менует – це танець королів і король танців!».

Історія менуету перервалася Великою французькою революцією. Аристократи або втекли з країни, або загинули на гільйотині. Танцювати менует стало нікому і ніде, придворні бали пішли в минуле.

З тих пір менует живе лише в балеті.
Так чи інакше данину менует віддали у своїй творчості видатні композитори: Бах, Гендель, Бетховен, Моцарт, Глюк, Чайковський, Рубінштейн, Глінка, Дебюссі, Глазунов. Хтось вставляв елементи мелодії танцю в свої балети, хтось вводив в інструментальну сюїту, хтось – в оперну увертюру

Що танцювали на дворянських балах

Полонез. Їм відкривався бал, увійшов у моду при Катерині II. Тривав півгодини. Танцювали всі присутні. Під час полонезу дами зустрічали кавалерів.

Вальс. Другий за рахунком танець дворянського балу. Увійшов у моду в Росії
на початку ХIХ століття.
Мазурка. Середина балу. У Росії з’явилася близько 1810. Мазурку танцювали в чотири пари. При її виконанні допускалися розмови.

Котильйон. Походженням із Франції. Відомий в середини ХVIII століття. У Росію прийшов в наступному столітті Він представляв собою танець-гру. Кавалери в цьому танці стають на коліна перед дамою, садять її, обманюють, відскакують від неї, перестрибують через хустку або карту.

Гавот. Відомий з ХVI століття. У ХVII столітті став придворним танцем, придбав граціозний і манірний характер.
Кадриль. Французький танець, виник наприкінці XVIII століття. Був популярним до кінця XIX століття. Виповнюється двома або чотирма парами, розташованими по чотирикутника один проти одного.

Полька. Була дуже модна у Франції. У Росії полька з’явилася в 1845 році. Привіз її знаменитий танцівник імператорської трупи Петербурга Н. Гольц.

Посилання на основну публікацію