Багатьом жителям нашої країни знайомий символ восьмикінечної зірки. Однак мало хто знає його справжнє значення. Думки вчених мужів в цьому відношенні розходяться. Одні вбачають в цьому знаку «Сонце», «Солнцеворіт», «обертання небесного світила», інші явно бачать цикл всесвіту – «колесо».
Існують і ті, хто вважає коловрат двома сполученими свастиками. Де ж істинна, запитаєте ви? А істинними є все припущення.
Коловрат, або як його ще називають, сонцеворот, це один з найдавніших символів слов’янського народу, який уособлює Сонце і таких богів як Дажбог, Хорос і Сварог.
Назва самого символу походить від слова «коло», адже зовні він нагадує коло з явно вираженим центром, з якого виходять промені, починаючи свій рух, що символізує циклічність всього сущого, основу життя, круговорот.
Коловрат може має різну кількість променів:
- вісім променів означає силу сонячного світла;
- шість променів символізують Перунове колесо;
- чотири промені означають вогонь, який горить на землі.
В одній із праць Карла Густава Юнга зустрічається згадка про Коловрат. У ньому говориться, що даний знак знайшов відображення ще в кам’яному столітті у вигляді наскального живопису.
Ще одним свідченням давнину коловрата є відкритий в 80-х роках ХХ ст на півдні Уралу міста Аркаїм. Його вік становить за різними даними від 4-х до 6 тис. років. Він був побудований у вигляді ідеальної восьмикінечною окружності.
Наші пращури вшановували даний символ коловрат, як найсильніший оберіг. Зустріти його можна було практично скрізь, на:
- зброї;
- щитах;
- одязі;
- меблях;
- кухонному начинню,
- човнах тощо.
Слов’яни підпорядковувалися сонячному круговороту, і всі важливі події у них були пов’язані з Сонцем. Адже саме це небесне світило грає найважливішу роль у світобудові, будучи зосередженням життя, сили, енергії і родючості.