Сенат

У перші століття існування Стародавнього Риму одним з органів управління товариством рада старійшин – глав римських пологів. На цій раді вирішувалися основні питання, що виникають у відносинах між пологами. Надалі рада, що отримав назву Сенату став одним з органів державного управління Римською республікою.

До складу Сенату входило від 100 до 600 найбагатших і знатних людей Риму, які були прямими нащадками їх засновників. Посада сенатора була довічної, він міг втратити її тільки в разі вчинення злочину. Зі складу Сенату щорічно обирали двох консулів, які здійснювали керівництво радою.

В обов’язки сенаторів входила розробка і затвердження законів, регулювання зовнішньополітичних питань і призначення осіб на державні посади. Незабаром після утворення республіки повноваження Сенату стали звужуватися. Їх рішення контролювалися народними трибунами, що обираються з числа плебеїв – представників і нащадків народів, чиї території були завойовані Римом.

З моменту утворення імперії Сенат і зовсім перетворився на формальний орган, практично не приймає ніяких важливих рішень. Вся влада була зосереджена в руках імператора. В кінці III ст. н.е. Сенат був скасований і перетворений в міську раду.

Посилання на основну публікацію