РСДРП – абревіатура

РСДРП – абревіатура, розшифровується, як «Російська соціал-демократична робітнича партія». З 1903 року до цього умовному позначенню в дужках додалася маленька буква «б» – «більшовиків».

РСДРП виникла з союзу декількох груп російських соціал-демократів в кінці ХІХ століття. Найчисельнішою серед них був так званий «Союз за визволення робітничого класу». У Великій радянській енциклопедії про нього сказано: «Петербурзький Союз боротьби за визволення робітничого класу – загальноміська петербурзька політична організація соціал-демократії – з’явилася зачатком пролетарської партії У Росії. Створено В. І. Леніним ». Це не зовсім правда.

Експромт Юлія Мартова

Справжнє прізвище Мартова Цедербаум. Народився 24 листопада 1873 в Стамбулі в сім’ї службовця Російського товариства пароплавства і торгівлі. Закінчив гімназію в Одесі, після чого вступив на природничий факультет Петербурзького університету. У 18 років організував соціал-демократичну групу з метою створення робочої партії для боротьби за політичні свободи. Через рік був заарештований, вигнаний з університету, засланий у Вільно. У 1895 році повернувся до Петербурга, де знову взявся за будівництво партії, а для початку об’єднав навколо себе кілька однодумців. Активних було шестеро: А. Ванєєв, П. Запорожець, В. Старцев, А. Малченко, Г. Кржижановський, В. Ульянов, більш відомий під кличкою Ленін. Ця група теж проіснувала рік. І коли на слідстві Мартова як найавторитетнішого її учасника запитали про назву – він негайно відповів: «Союз боротьби за визволення робітничого класу». Іронією ситуації є те, що на волі ні Мартов, ні Ленін ні хтось інший про назву організації не замислювався. Це був експромт.
Перші з’їзди РСДРП

Тисяча вісімсот дев’яносто вісім (Мінськ) – Установчий. прийнятий «Маніфест Російської соціал-демократичної робітничої партії»
1903 (Лондон) – Розкол партії на більшовиків і меншовиків. Прийнята програма партії. Ленін став більшовиком, Мартов примкнув до меншовиків
1 905 (Лондон) – Присвячений першої російської революції 1905 року. Програма дій – дестабілізація обстановки в країні.
1906 (Стокгольм) – Обговорювалося питання про участь партії в роботі другої Державної думи. Прийнята «Аграрна програма» партії
1907 (Лондон) – З’їзд заборонив експропріації, тобто грабіж державних установ для поповнення партійної каси. Більшовики проігнорували постанову, чим остаточно розійшлися з меншовиками у визначенні стратегії і тактики політичної боротьби.
Шостий з’їзд відбувся аж через 10 років і був вже тільки «більшовицьким»
У березні 1918 року, в Петрограді на VII з’їзді РСДРП (б) було перейменовано в РКП (б) (Російська комуністична партію (більшовиків).
У 1925 році XIV з’їзд РКП (б) перейменував партію у Всесоюзну (ВКП (б)

в 1952 році на ХIХ з’їзді ВКП (б) перетворилася на Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС)

Посилання на основну публікацію