Римська республіка

У 510 р до н.е. з вигнанням з римського трону царя Тарквінія Гордого почався республіканський період в історії Стародавнього Риму. Місце царя в державному устрої зайняли магістрати, які обиралися дорослими членами пологів (патриціями) на народних зборах.

Сенат завідував військовими і зовнішньополітичними справами, виконував функції законодавчого органу, відав державним майном і справами релігії. Законодавчою владою володіли також і магістрати, а затверджувалися або відкидалися видавані ними і Сенатом закони на народних зборах.

Початковий етап республіканського періоду характеризується боротьбою плебеїв за свої права. Незважаючи на те, що плебеї брали участь в боях на боці Риму, завойовані землі підлягали розподілу лише між патриціями і клієнтами (плебеї, що поріднилися з патриціями). Деякі плебеї поступово перетворилися в рабів: потрапив в боргову кабалу плебея можна було безкарно вбивати, якщо він своєю працею не міг відпрацювати борг.

Згодом плебеї стали збиратися на власні народні збори і обирати на них своїх воєначальників – трибунів. Численна категорія патриціїв становила значну силу, тому коли в 494 р до н.е. вони заявили про свій відхід з Риму, патриції стривожилися. Без допомоги плебеїв було практично неможливо обороняти Рим від сусідів, та й самі вони цілком могли в майбутньому завоювати його. В результаті незабаром після відходу з Риму плебеїв патриції послали на Священну гору, де влаштувалися перші, делегацію для переговорів. Результатом переговорів стало надання плебеям особливих прав: зокрема, вони могли накласти заборону на будь-який закон, виданий Сенатом або магістратом і що стосується плебеїв. Надалі плебеї домоглися також скасування заборони на шлюби між плебеями і патриціями, причому діти, народжені в змішаній родині, визнавалися законними спадкоємцями своїх батьків.

Поступово могутність Стародавнього Риму все більше посилювалося: вже в IV столітті до нашої ери територія Римської республіки за рахунок завойованих земель збільшилася більш ніж в два рази. У III столітті до нашої ери опір Риму надавав також сильний в ті часи Карфаген, але після його падіння (146 до н.е.) влада Римської республіки стала незаперечна. До моменту утворення імперії під владою Риму було все узбережжя Середземного моря і Північної Африки.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: