Політична роль військових та силових структур в Україні

Спираючись на військову інфраструктуру, розгорнуту в радянські часи на Україні, республіка приділяє значну увагу будівництву власних збройних сил. Відмова від ядерного статусу, скорочення чисельності ЗС і терміну служби до 1 року, початок переходу армії на контрактну основу знаходяться в центрі суспільно-політичної уваги на Україні і вельми позитивно сприймаються суспільством. Ці процеси, так само як і прагнення політичного керівництва до більш тісної інтеграції національних ЗС у євроатлантичні структури, об’єктивно підвищують політичну роль військових.

У новітній історії країни прецедентів військового правління або військових переворотів не було. Контроль за військовими і силовими структурами здійснюється президентом і виконавчою владою, а в частині виділення бюджетних коштів – Верховною Радою.

Під час «помаранчевої революції» армія відмовилася від виступу на боці будь-якої протиборчої сили.

Хід розслідування вбивства журналіста Г. Гонгадзе, загибелі після «помаранчевої революції» міністра внутрішніх справ при президенті Л. Кучмі Ю. Кравченко, кадрова «перетрушування» новим режимом регіональних управлінь МВС і спецслужб, скандали, пов’язані з експортом зброї, використання СБУ проти «Нафтогазу »в 2009 році є свідченням залежності силових структур від різних політичних сил.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: