Поділ і взаємодія гілок влади України

Конституція України закріплює принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6), кожна з яких незалежна від іншої і діє в межах своєї компетенції.

Теоретично закріплені в конституції принципи поділу влади спрямовані на їх співробітництво, насамперед законодавчої та виконавчої. Однак в умовах гострої соціально-економічної кризи, дії в країні в 1990-х роках різновекторних політичних сил і прагнення виконавчої влади до розширення своїх повноважень зафіксована в конституції президентсько-парламентська форма правління дуже часто приводила ні до конституційного взаємодії влади, а до конкуренції президента і виконавчої влади, з одного боку, і Верховною Радою, з іншого боку. В кінцевому підсумку все це призвело до гальмування конституційного процесу, затримки з прийняттям базових законів щодо реформування економіки та політичної сфери, частих змін уряду.

Глава держави – президент – обирається громадянами країни на основі загального, рівного і прямого виборчого права, шляхом таємного голосування строком на 5 років, але не більше ніж на два терміни поспіль.

Відповідно до конституційною реформою президент вносить до Верховної Ради кандидатуру прем’єр-міністра, запропоновану володіє більшістю місць коаліцією або фракцією, для його призначення Радою (ст. 114). Аналогічна процедура передбачена щодо міністрів оборони та закордонних справ. Раніше президент призначав прем’єр-міністра за згодою Верховної Ради. Інші члени кабінету міністрів, глава Антимонопольного комітету, голова Державного комітету з телебачення і радіомовлення, голова Фонду державного майна призначаються і звільняються Верховною Радою за поданням прем’єр-міністра.

Відповідно до ст. 106 конституції президент призначає і звільняє за згодою Верховної Ради Генерального прокурора, половину членів Ради Національного банку, половину членів Національної ради теле- і радіомовлення. Президент вносить до Верховної Ради питання про призначення на посаду та звільнення з неї глави Служби безпеки України, зупиняє дію актів Кабінету міністрів (з причини їх невідповідності конституції) з одночасним зверненням до Конституційного суду на предмет підтвердження їх відповідності / невідповідності конституції. Президент за поданням Кабінету міністрів призначає на посаду та звільняє глав адміністрацій областей. Президент може скасувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Будучи верховним головнокомандувачем збройними силами (ВС), президент призначає на посади та звільняє командування ЗС, інших військових формувань. Президент приймає рішення про введення в Україні або в окремих місцевостях надзвичайного стану. Президент призначає на посади та звільняє третину складу Конституційного суду.

Президент підписує прийняті Верховною Радою закони. Він володіє правом вето на прийняті Верховною Радою закони (крім законів про внесення змін до конституції) з подальшим їх спрямуванням в цей орган на повторний розгляд, здійснює інші повноваження, передбачені конституцією.

Акти президента щодо призначення та звільнення глав представництв України в інших країнах і в міжнародних організаціях, діяльності Ради національної безпеки і оборони України, введення надзвичайного стану і формування судів підлягають підписанню прем’єр-міністром і міністром, відповідальним за виконання відповідного рішення.

Ст. 111 конституції передбачає зміщення президента з посади в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про імпічмент може бути ініційований більшістю складу Верховної Ради, що створює для розслідування спеціальну слідчу комісію, до складу якої включається спеціальний прокурор і слідчі. Для усунення президента з займаної ним посади висновки і пропозиції комісії, підтверджені Верховним судом (на предмет дотримання процедури розслідування) і Конституційним судом, повинні підтримати 3/4 депутатського корпусу.

Вищий орган законодавчої влади – Верховна Рада України.

Вищий орган виконавчої влади – Кабінет міністрів (уряд). Він несе відповідальність перед президентом і Верховною Радою, але підконтрольний і підзвітний Верховній Раді в рамках, передбачених конституцією.

Право тлумачення і скасування законів належить Конституційному суду (ст. 150).

Ст. 151 встановлює, що при зверненні президента або Кабінету міністрів Конституційний суд дає висновок про відповідність конституції України міжнародних договорів України чи інших міжнародних договорів, що вносяться на розгляд до Верховної Ради.

...
ПОДІЛИТИСЯ: