Підводний світ Антарктиди

Крижаний холод, кількамісячна полярна ніч і вкрай обмежені запаси їжі – підводний світ Антарктиди не найкраще місце для життя.

Кілометр за кілометром нічого, крім льоду, снігу і голих скель. Безкраї простори Антарктиди здаються білої пустелею, де неможлива ніяка життя. Втім, на узбережжі можна зустріти колонії пінгвінів, де тисячі птахів вирощують потомство, а також масивних морських слонів, спокійно лежать під снігопадом на низинних ділянках берега. Але це лише рідкі оазиси життя на величезному крижаному материку, терзають штормами і бурями. До суворих умов життя на Крайній Півдні планети зуміли пристосуватися далеко не всі види тварин.

Тим більш вражаючим картина, що відкривається погляду в глибині моря. У прибережних водах Антарктиди вирує життя. Через велику кількість безхребетних, чи поступаються різноманіттям тропічному коралового рифу, місцями навіть не видно дна. Тут ростуть губки різної форми і забарвлення, досягаючи часом двометрової висоти. Дно покривають товсті оксамитові подушки моховинок. Між ними височіють витончені морські пір’я, колонії асцидій і рогових коралів.

Подібно лісовим дерев і чагарників ці прикріплені до грунту морські створення служать місцем існування для багатьох інших тварин. Вони забезпечують їх їжею і численними укриттями, де можна сховатися від ворогів або підстерегти зазевавшуюся жертву. Морські огірки (голотурії) і многощетінковиє черв’яки (поліхети), рачки, морські зірки і риби привільно почувають себе в цьому розкішному підводному царстві.

Але ж біологи підгледіли лише крихітну частину цього різноманіття життя. Але чим більше вони дізнаються про мешканців південних полярних морів, тим сильніше дивуються – об’єкти їх досліджень виробили безліч витончених пристосувань і стратегій для виживання в несприятливих умовах.

Проблемою номер один в антарктичних водах є, звичайно, холод – температура води тут коливається від -2 “С до +10” С. Лише деякі полярні птахи та ссавці здатні постійно підтримувати високу температуру тіла. Більша ж частина мешканців морського дна – холоднокровні тварини, температура тіла яких цілком залежить від температури навколишнього середовища.

Крижана вода – основна проблема мешканців південних полярних морів. Адже існує небезпека, що циркулює в їх тілі рідину просто замерзне. Щоб цього не з лучілось, деякі риби та інші тварини виробляють власний «антифриз». Часто це особливі білки, що перешкоджають утворенню крижаних кристалів. Однак холод несе з собою і інші незручності. Адже чим нижче температура, тим повільніше в організмі протікають хімічні процеси, в сукупності становлять обмін речовин. І все ж морським мешканцям якимось чином вдається підтримувати життя в своєму холодному як лід тілі.

На Конгсфіорд, льодовому архіпелазі біля Шпіцбергена, співробітники Інституту Альфреда Вегенера опускалися в дивовижні підводні ліси. Замість дерев тут росли бурі водорості довжиною до 4 м, які плавно колихалися в воді, коливалися морською течією. Під цими великими водоростями добре себе почувають і вносять в підводний пейзаж ще більшу різноманітність більш дрібні червоні і зелені водорості, що мають пір’ясту або стрічкоподібними форму. У густих заростях підводного лісу знаходять їжу і укриття безліч тварин. Серед водоростей звиваються синюваті многощетінковиє черв’яки (поліхети), по дну повзають морські їжаки, а до гілок бурих водоростей прикріплюються крихітні рачки, які ловлять видобуток передніми ніжками. Крижаний рай, виявляється, є не тільки в Антарктиці, а й в інших куточках планети.

Різні тварини роблять це по-своєму. Вчені з Інституту морських і полярних досліджень імені Альфреда Вегенера в Времерхафене з’ясували, що обмін речовин у антарктичних риб йде швидше, ніж у риб з інших регіонів, коли їх тіло охолоджене до такої ж температури. У ряду ракоподібних і інших безхребетних біологи виявили ферменти, які на холоді здійснюють хімічні реакції в організмі значно ефективніше, ніж такі ж білкові молекули у споріднених видів з більш теплих вод.

Втім, незважаючи на всі хитрощі, обмін речовин у мешканців антарктичних вод протікає набагато повільніше, ніж у тварин з теплих регіонів. Ось чому вони ведуть такий розмірений спосіб життя: він допомагає їм економити енергію. Адже багато видів, що мешкають на дні південних полярних морів, і без того відчувають проблеми із забезпеченням організму енергією. Вони годуються в основному залишками рослин і мертвих тварин, які падають до них з верхніх шарів води. Але така їжа доступна лише протягом кількох тижнів короткого антарктичного літа. Коли море знову замерзає, вони виявляються відрізаними від цього джерела їжі. Морським мешканцям, які не здатні перейти на альтернативну їжу в вигляді бактерій, залишається одне: як благається сильніше знизити витрату енергії. Найкраще це виходить, коли обмін речовин сповільнюється до мінімуму.

Посилання на основну публікацію