✅Національний парк Вануаз

Національний парк Вануаз – це перший природний національний парк у Франції, який був створений у Савойських Альпах на південь від гірського масиву Монблан. Він не дарма є гордістю французів.

Сьогодні цей відносно невеликий парк, якщо судити за американськими стандартами, він охоплює трохи більше 520 квадратних кілометрів (або 200 кв. миль), вражає своєю різноманітністю флори і фауни.

Величезний діапазон висот Савойських Альп забезпечує середовище існування для багатьох видів диких тварин. Козероги, кам’яні козли, сарни, горностаї, бабаки, полівки, борсуки, куниці усі вони живуть на цьому невеликому клаптику землі і знаходяться під захистом держави.

Понад 125 видів птахів, включаючи рідкісних і зникаючих орлів, різних сов, трипалих і зелених дятлів, рябчиків, кекликів прихистили Савойські Альпи. Не менший інтерес представляє націоналний парк і для біологів.

По альпійських долинах і вершин Вануаза пишно квітнуть тисячі видів альпійських рослин. Серед них — едельвейс і тирлич, рослини, які стали символом національного парку і прикрасили його емблему.

Рішенням для заснування в 1963 році національного парку Вануаз (Vanoise) послужило різке скорочення популяції диких тварин в Європі. Спочатку територія парку була розділена на дві зони:

  • центральну зону, власне представляє заповідник, площею 528 кв. км (203 кв. миль);
  • периферійну зону площею 1450 кв. км (557 кв. миль), яка оточує центральну зону і є своєрідним буфером, захистом для первозданної природи від вторгнення людини.

Центральна зона примикає до італійського кордону і плавно переходить в Гран Парадізо — інший національний парк, тільки в Італії, який займає площу в 720 кв. км (або 276 кв. миль). Таким чином, обидва парки утворюють найбільший природний заповідник у Західній Європі.

Периферійна зона відкрита для людей, на частині її території розташовані гірськолижні курорти Франції, в тому числі і знаменитий Мерібель. Початок розвитку цього альпійського гірськолижного курорту поклав полковник Пітер Ліндсі, який спеціально шукав нові місця для зимових видів спорту.

Потрібно було побудувати такі курорти, щоб вони були незалежними від курортів Австрії та Німеччини, де у зв’язку з посиленням нацистського режиму стало небезпечно займатися спортом. В 1936 році він відвідав місто Les Allues в перший раз, місце йому сподобалося. Тому він розробляє план, яким чином місто може стати гірськолижним курортом, і в фінансовому плані незалежним.

У 1938 році, перший підйомник вже був побудований вище Les Allues і почав функціонувати.Через рік Ліндсі почав будівництво перших шале і готелів в селищі Мерібель. Але через три роки війна зупинила розвиток курорту, і лише після її закінчення знову відновилося його будівництво.

Посилання на основну публікацію