Мікологія

Термін «мікологія» відбувається поєднання двох грецьких слів – «мукеѕ», що означає «гриб» і «lоgos», що зазвичай перекладають як «наука». Таким чином, мікологія це наука про грибних організмів. Сферою її інтересів є вивчення росту, розвитку та розмноження грибів, їх екологія, використання в їжі, побуті та медицині.

Як наука мікологія поділяється на два напрямки:
фітопатологія (вивчає фітопатогенні гриби, що викликають інфекційні захворювання рослин і людини)
мікробіологія грибів (вивчає гриби, які використовуються для вироблення антибіотиків (пеніцилін, гризеофульвін), лимонної кислоти, вітамінів, ферментів і пивні дріжджі)
Перші відомості про гриби датуються 4 ст. до н. е. В своїх ботанічних книгах і атласах про них згадує великих грецький ботанік Теофраст. В 1 ст. до. н. е. римський ботанік Пліній Старший спробував дати першою в ботаніці класифікацію грибів. В 12-15 століттях виходило безліч ботанічних праць, серед яких фігурували і гриби. Всі вони були суто естетичного та описового плану.

У 1578 році В Голландії було видано перший атлас кольорових зображень. Його автором був відомий ботанік К. Клаузіус. У ньому містилося зображення та опис 221 виду грибів. До початку 19 століття це був найкращий європейський довідник.

Початок 19 століття (1901 -1926-ті роки) було ознаменовано виданням великих ботанічних праць, присвячених грибів. Серед них варто відзначити праці голландця Х. Персона «Огляд грибів» (у 2-х томах) і шведа Е. Фріса «Система грибів». Ці книги і заклали основу нової науки – мікології.

У Росії мікологія бере свій початок у роботах 1750 року відомого географа і мандрівника С. П. Крашеніннікова. У 1836 році російський ботанік Н.А. Вейнман класифікував понад 1 000 видів грибів. Вивчення грибів-паразитів принесло всесвітню славу іншому нашому вченому – М. С. Вороніну.

У радянський час микологическимм центрами були Ботанічний інститут ім. Ст. Л. Комарова АН СРСР, Науково-дослідний інститут захисту рослин при ЛДУ, Головний ботанічний сад АН СРСР при МДУ, Лабораторія лісівництва АН СРСР, Далекосхідний науковий центр АН СРСР та Інститут ботаніки і інститут мікробіології АН УРСР. Серед радянських вчених-мікологів варто відзначити Л. В. Курсанова, А. А. Ячевського, В. Р. Траншеля, Н.А. Наумова, А. С. Бондарцева, В. Ф. Купревича, Н.В. Лобанова і Е. Н. Мішустіна. Їх роботи дозволили успішно боротися з багатьма фитопатологическими грибами.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: