Групи інтересів та групи впливу в Україні

Інститути громадянського суспільства України відіграють значну роль в суспільному житті країни. На Україні налічується близько 40 тисяч НУО та щорічно їх чисельність зростає на 1-2 тисяч нових організацій. Діяльність НУО регулюється загальнонаціональними законами «Про об’єднання громадян» (1992 рік), «Про благодійництво та благодійні організації» (1997 рік), «Про юнацьких та дитячих неурядових організаціях». Є ще не менш 400 нормативних актів і розпоряджень виконавчої влади, що регулюють різні сторони діяльності НУО, включаючи їх оподаткування.

Із загальної маси НВО переважна їх частина (понад 90%) діє в регіонах або на місцевому рівні, більше 4% є загальнонаціональними і 1% – міжнародними. Більшість НУО функціонують в сфері сприяння охороні здоров’я, екології, спорту, надання допомоги інвалідам та ветеранам. Значна частина НУО – професійні об’єднання, юнацькі асоціації, клуби за інтересами. Інститути громадянського суспільства найбільш активні в Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Миколаєві, в Закарпатті і Криму. У 22 з 28 областей України кількість НУО на 10 тисяч осіб аналогічно показнику, який склався в 35 штатах США. Проте діяльність українських НУО слабо поширена в сільській місцевості та невеликих містах.

Приблизно 40 етнічних груп в Україні створили свої громадські організації і культурні центри, з них 30 функціонують на загальнонаціональному рівні. Найбільш активні організації етнічних росіян, кримських татар, євреїв, поляків, угорців, румунів.

Поліконфесійний характер українського суспільства проявляється, зокрема, в діяльності близько 25 тисяч регіональних організацій, четверта частина яких – організації релігійних меншин, сект і так далі.

Згідно із законом благодійна діяльність не підлягає оподаткуванню. На практиці широкі повноваження фіскальних органів, які прагнуть до збільшення податкової бази, призводять до масового пред’явлення податкових претензій на адресу донорів і організацій публічної сфери, особливо якщо вони паралельно займаються комерційною діяльністю. Існуюче законодавство не робить чітких відмінностей між НУО, політичними партіями та профспілками в тому, що стосується оподаткування окремих сторін їх діяльності (наприклад, оподаткування комерційного поширення їх друкованої продукції тощо).

Залежно від масштабу передбачуваної діяльності НУО реєструються або місцевими органами влади, або Міністерством юстиції. Реєстровані в такому порядку інститути громадянського суспільства (закон відводить на всю процедуру, включаючи вивчення заяви, два місяці) підлягають постановці на облік у податкових органах, територіальних фондах зайнятості, соціального страхування, пенсійних фондах, органах МВС, що дозволяє НУО відкривати банківські рахунки і отримувати статус юридичних осіб.

Законом передбачається установа НПО без утворення юридичної особи. У цьому випадку діє заявний характер з повідомленням, що організація вже створена. Більшість НУО на місцевому (регіональному) рівні та філії багатьох громадських організацій зареєстровані подібним чином. Однак такий порядок не дозволяє організації мати свій банківський рахунок.

Міжнародні експерти досить високо оцінюють кадровий склад і рівень управління більшості інститутів громадянського суспільства на Україні. Їх загальним слабким місцем є, за рідкісним винятком, слабка фінансова база діяльності, що негативно позначається на їх активності і перспективних проектах. За даними міністерства статистики України, фінанси інститутів громадських організацій та інших інститутів громадянського суспільства складаються з пожертвувань (приблизно 30%), спонсорської допомоги (20%), прибутку від комерційної діяльності (15%), внесків (15%), субсидій по державній лінії , в тому числі від регіональної влади (15%). Основна частина пожертвувань припадає на частку іноземних джерел, проте в останні роки активну участь у фінансуванні громадських організацій приймає і національний капітал. НВО зобов’язані розкривати джерела фінансування, хоча ведення подвійної бухгалтерії в громадських організаціях практично прийняло загальний характер. Закон допускає участь НУО в створенні комерційних юридичних осіб. В цьому випадку отримані НУО від такої компанії доходи або дивіденди підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

В цілому органи влади позитивно реагують на процеси розвитку публічної сфери, хоча фінансування ряду НВО з бюджетних джерел призводить до різних зловживань, а також до спроб влади мобілізувати за допомогою НУО населення в свою підтримку, що особливо проявилося в період «помаранчевої революції».

Деякі загальнонаціональні НВО вельми активно беруть участь у процесах вироблення політики та прийняття рішень. До них відносяться, напр., Український центр політичних і економічних досліджень

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Нирки людини