Гендерна рівність та нерівність в Україні

Соціально-політичні традиції і інституціональний дизайн забезпечує жінкам на Україні рівні з чоловіками політичні і громадянські права.

В цілому культурна традиція України передбачає шанобливе ставлення до жінки, національними рисами якої є ощадливість, хазяйновитість, відкритість, доброзичливість, працьовитість.

У країні налічується понад 700 жіночих організацій, з них 40 – загальнонаціональних, мають розвинені міжнародні зв’язки. Існує Національна рада жінок України, який координує діяльність більшості жіночих організацій. Найбільшими об’єднаннями жінок є Союз українських жінок, Жіноча громада, Союз жінок, Організація солдатських матерів України та ін. На порядку денному цих організацій політична проблематика займає другорядне місце. У центрі уваги жіночого руху на Україні – питання захисту материнства і дитинства, освіту, охорону здоров’я, боротьба з пияцтвом, наркоманією і так далі. За експертними оцінками, економічна ситуація на Україні негативно позначається на становищі жінок. Серед них високий рівень безробіття (майже в 2 рази вище, ніж у чоловіків), має місце дискримінація при оплаті за працю тощо.

За винятком рідкісних випадків (наприклад, Ю. Тимошенко), українські жінки, як правило, не прагнуть до великої політики. У Верховній Раді, обраній в 2007 році, жінки-депутати складають 8,44% від загального числа депутатів. На рівні обласних і місцевих рад представництво жінок більш вагомо, але в цілому не перевищує 30%, хоча в загальній чисельності населення жінок більше, ніж чоловіків, майже на 6%. Жінки становлять більшість в таких національно значущих сферах, як освіта (понад 400 тисяч вчителів) і охорону здоров’я. З 12 тисячі членів Асоціації журналістів України одну третину складають жінки, в тому числі працюють у сфері політичної журналістики. Посада омбудсмена України (до 2006 року) займала Н. Корпачева, яка дуже активно взаємодіє з європейськими інститутами в галузі захисту прав людини в Україні і займається такою гострою для українського суспільства проблемою, як міграція молодих жінок за кордон (за деякими даними, кілька сотень тис . чоловік) і частими фактами їх зникнення і незаконного утримання в будинках розпусти Туреччини, Італії, Греції (так зване «нове жіноче рабство»).

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Левітація – що це таке?