Цікавість людини до смерті з точки зору науки

Чи бувало у Вас, що проїжджаючи повз щойно сталася дорожньої аварії Ви говорите собі: «Ні, не буду дивитися, відвернуся», але, тим не менш, повертаєте голову і розглядаєте розігралася трагічну картину смерті?

Відповіддю на питання може служити детальне вивчення людської психології, яку проводив Карл Юнг. Згідно з цим видатному вченому в галузі аналізу людської психіки, ми любимо дивитися на прояви жорстокості, тим самим, маючи наші самі руйнівні інстинкти, не завдаючи дійсної шкоди ні самим собі, ні близьким.

Карл Юнг зайнявся вивченням інтересу людини до смерті в результаті пережитого їм в чотирирічному віці випадку. Маленький Карл побачив, як один хлопчик, його ровесник потонув в річці. Пізніше його переслідувала нав’язлива картина про самогубство саме таким способом, а так само він почав бачити привид померлої дитини. Коли Юнг виріс, він став першим психоаналітиком, що підняв це питання: що ж нас приваблює в смерті, і чи є це відхиленням ?!

Як з’ясував учений, особистість людини складається з трьох компонентів: свідоме его, особисто-несвідоме і колективне несвідоме. Особисто-несвідоме включає пригнічені спогади і інстинкти – унікальні, властиві лише даному індивідууму.

Колективне несвідоме являє собою сукупність пережитих емоцій в суспільстві, сприйняття через призму соціуму. Тобто, темна сторона нашої особистості, складається з накопичення негативних факторів, пов’язаних з дратівливими нас людьми, неприємними подіями й страшними подіями. Все це сприяє скупченню всередині нас хворобливих пристрастей, суїцидальних нахилів, депресивних станів та інше. Отже, за принципом дії шланга для води – якщо його ненадовго заткнути, то збереться потужний натиск води, а якщо відпустити, то струмінь буде нагадувати сильний фонтан.

На думку Юнга, спостереження за подіями огидними явищами потрібно для психічного здоров’я, так як таким способом ми забезпечує вихід руйнівним силам психіки, а так само усвідомлюємо це.

Під час спостереження за смертю, ми перестаємо бути егоїстами, і у нас виникають більш альтруїстичні почуття – прокидається жаль, і ми прагнемо полегшити страждання людей. Грубо кажучи, спостерігаючи за болем оточуючих, нам стає легше від того, що наші проблеми не такі вже й складні.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: