Чи змінюється зараз вигляд Землі?

Попроси маму показати фотографію, – яким ти був деякий час назад. Поглянь і ти побачиш, як здорово змінився всього лише за пару років. Це відбувається тому, що ти ростеш невпинно, і з кожним днем ​​стаєш все більше, сильніше і розумніше, хоча ти цього, звичайно ж, не помічаєш. Ось так само і наша планета Земля поступово змінює свій вигляд. Тільки робить це вона в багато, багато разів повільніше, ніж ростеш ти. А змінюється наша планета постійно і безперервно. Не було на полі яру, і ось він через якийсь час з’явився. Але ж його ніхто не рив, він утворився сам по собі.

Десь тисячі років стояли високі гори, але ось пройшли ще тисячі років, і ці гори потроху розвалилися, і на цьому місці утворилася велика рівнина.

А знаєш, хто змінює вигляд нашої планети? Це три великих умільця: швидка вода, спекотне сонце і могутній вітер.

Зараз ми вам розповімо, як працюють ці три майстерних майстра, щоб змінити вигляд нашої планети.

Хто змінює вигляд Землі?

Живе в лісі дзвінкий джерельце, який весело б’є з надр землі. Джерело був маленький, а ліс такий величезний. Але мало по малу, по одній піщинці, джерельце рив собі в грунті ямку, поки не утворив велику калюжу. Але і цієї калюжі здалося джерельця мало. Він продовжував невпинно трудитися і вдень, і вночі. Калюжка ставала все ширше і глибше, поки не перетворилася на велике озеро. Ось та вода, створила в лісі озеро, якого раніше тут не було.

Потім з цього озера почав витікати струмок. Біг струмок по лісі, біг, поки не зустрівся ще з одним таким же струмочком. Злилися вони воєдино і потекли далі разом. А потім зустріли ще одні струмок, а потім ще, і ще. Так зливалися струмочки, поки не утворили велику, могутню річку, яка несе свої води в безкрайній океан.

Але ось на шляху річки виникли високі гори, що стоять неприступної стіною. Вдарилася річка в їх підніжжя, захвилювалася, спінилася, штовхає, б’ється грудьми об каміння, але не в силах розбити монолітні камені. І тут на допомогу річці прийшло спекотне сонце, яке розжарило камені і ті не витримавши, вкрилися тріщинами, в які і стала заливатися вода.

А взимку вода в цих тріщинах замерзла і починала розширюватися, кришу камінь і руйнуючи гору. Навесні ж вітер, який проникає в кожну шпаринку, заносить в тріщини землю і насіння. І ось вже на цьому місці виростає висока ялина, допомагаючи сильними країнами воді і сонця розбивати і кришити камінь. А поряд з першим деревом виростає друге, а потім ще і ще, поки весь гірський схил не заросте густим лісом. Та й вітер намагається з усіх сил, зриваючи зі скель камені, і засипаючи ними ущелини.

Дружно працювали великі майстри вода, сонце і вітер, руйнуючи гори. Пробилася річка, до моря несучи в собі сили сотень струмочків і джерел, з яких все і почалося.

...
ПОДІЛИТИСЯ: