Будова органу слуху

Одна з найважливіших здібностей людини – здатність сприймати звуки і відрізняти їх один від одного по силі, тону і іншим характеристикам. Ця здатність називається слухом. Процес сприйняття звуку також складний і важливий, як і зорове сприйняття навколишніх предметів.

Органом слуху людини є вухо, що складається з трьох основних частин: зовнішнього вуха, середнього вуха та внутрішнього вуха.

Зовнішнє вухо складається з вушної раковини, зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки. Вушна раковина складається з хрящів, які покриті шкірою. Виняток становить лише нижня м’яка частина раковини, звана мочкою – вона хрящів не містить. Слуховий прохід зовнішнього вуха йде глибоко в скроневу кістку черепа. В порожнині слухового проходу накопичується в’язка речовина, що виділяється особливими залозами. Ця речовина називається вушною сіркою. Воно призначене для затримування пилу та інших частинок, які можуть пошкодити барабанну перетинку, розташовану за слуховим проходом і служить для первинного сприйняття звуку.

Середнє вухо розташоване за барабанною перетинкою. Воно складається з невеликої порожнини, заповненої повітрям і євстахієвої труби – каналу, що з’єднує середнє вухо з носоглоткою. Повітря з носоглотки потрапляє в порожнину середнього вуха для компенсації тиску, що чиниться зовні на барабанну перетинку. Також в середньому вусі розташовані слухові кісточки, які називають молоточком, ковадлом та стремінцем.

Внутрішнє вухо розташоване всередині черепа. Це вузький канал звивистій форми з каналами, заповненими рідиною. Внутрішнє вухо, крім сприйняття звуків, допомагає тілу людини зберігати рівновагу при русі.

Звукові коливання, які в залежності від їх частоти і амплітуди ми чуємо по-різному сприймаються барабанною перетинкою. Вона, в свою чергу, також коливається і передає рух молоточка, а він – ковадлі і стремечку, сполученого з плівкою внутрішнього вуха. Далі коливання за допомогою нервових закінчень передаються в мозок.

Зазвичай людина здатна сприймати звуки з частотою коливань від 20 Герц до 20 тисяч Герц. Однак деякі люди, мають більш тонким слухом, тому діапазон розпізнаваних ними частот трохи ширше. Збільшення чутливості слуху властиве також незрячим. Занадто низькі або надто високі, а також надмірно гучні звуки здатні викликати пошкодження слухових органів. Звуки в різних середовищах поширюються з різною швидкістю. Наприклад, в повітрі звук поширюється досить повільно зі швидкістю 343 м/с, а води – близько 1400 м/с (в залежності від глибини і складу).

Посилання на основну публікацію