Армія Древнього Єгипту

Древньоєгипетська армія була однією з найдосконаліших для свого часу. Уже в період правління III династії армія складалася з загонів піхоти. На озброєнні піхотинців були луки зі стрілами і короткі мечі, для власного захисту використовували дерев’яні щити в половину людського зросту.

На військову службу в Стародавньому Єгипті закликали 1 чоловіка з 10-ти, але багато вступали в армію за власним бажанням, щоб зробити кар’єру. Селян і ремісників набирали в армію тільки під час війни. Верховним головнокомандувачем був сам фараон або призначений ним людина. Власні військові загони були в розпорядженні номархов, правителів номів, але фараон міг закликати їх в будь-який момент під час війни.

У період Нового царства єгиптяни почали розводити коней, і в армії з’явилися загони колісниць. Колісницею керував візник, а поруч з ним стояв воїн, зазвичай лучник. Піхотинці почали одягатися в пластинчасті панцирі, на зміну короткому мечу прийшли масивний прямий меч і меч у вигляді серпа. Військові стали окремою кастою і ділилися на групи за віком і терміну військової служби.

У єгиптян був свій сильний військово-морський флот, добре було розвинене фортифікаційна мистецтво (будівництво фортець). При штурмі фортець єгиптяни застосовували тарани, а увірвавшись в чужу фортеця, робили зі своїх щитів навіс, щоб уникнути нападів лучників зі стін фортеці. Цю тактику згодом використовували римські легіонери.

Найбільше переможних воєн довелося на час правління фараона Тутмоса III (1505-1450 рр. До н.е.). Він розширив кордони Єгипту до 4-го порога Нілу на півдні та до Північної Сирії на півночі.

Посилання на основну публікацію