Омоформи — це різновид омонімії слів української мови.
В українській мові існують омоніми:
- повні;
- неповні.
Омоформи відносять до неповних омонімів.
Омоформи — це слова, які збігаються в написанні і звучанні у деяких формах.
У двох слів може збігтися написання і звучання, а граматична форма є різною. Лексичне значення цих слів залишається різним. Такі слова називаються морфологічними омонімами, або омоформами. Морфологічними омонімами можуть бути слова різних частин мови, наприклад:
Прекрасний пушкінський вірш. — Вітер зовсім стих.
У першому реченні слово позначає вірш, у другому слово вірш — дієслово минулого часу однини чоловічого роду дійсного способу, початкова форма — стихнути.
У даних прикладах використані два дієслова, які збігаються в написанні і звучанні, але дієслово першого речення є формою минулого часу дієслова вести, а друге слово — формою наказового способу дієслова веліти (наказувати).
- У кватирці немає скла — вода ще не стекла до кінця.
- Скла — форма родового відмінка однини іменника скло.
- Стекла — дієслово стекти у формі минулого часу однини жіночого роду.
- Ми бачимо сонце, море і чайок над водою — зовсім вже не бачимо місяць за хмарами.
- Бачимо — дієслово бачити у формі першої особи множини теперішнього часу.
- Бачимий — короткий страждальний дієприкметник теперішнього часу, повна форма видимий.