Тема вірша – зобразити характер та манери української дівчини-веселки, яка своєю вродою чарую перестрічного Соняшника.
В ідею вірша автор заклав прославлення дівочої краси, яку порівнює з веселкою.
Стрічки її різнобарвного українського віночка – наче смуги цього дивовижного семикольорового явища.
У вірші Ігорь Калинець використовує основні художні засоби, такі як:
- порівняння;
- риторичний оклик;
- метафора;
- та епітет.
Яскравий приклад метафори шукати довго не прийшлось, він зустрічається майже у кожній стрічці вірша, наприклад: «надягла веселка», «веселка поміряла», «соняшник перестрів» і т. д.
Попри відсутність рими, Ігор Калинець зумів передати всю задумку «Веселки» в нескладних порівняннях і метафорах, адже все рідне, близьке та найкраще – завжди можна описати простими словами.