Українська література

Усі афоризми Григорія Сковороди

0 коментарів

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

Ні про що не турбуватись, ні...

Григорій Сковорода – Дізнайся, що називаю щасливим життям

0 коментарів

Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй за божими словами: О сину мій! Віддай мені своє серце!...

Григорій Сковорода – Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас

0 коментарів
Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що їм важко керувати душею, І тому що не навчилися приборкувати...

Григорій Сковорода – Все минає, але любов після всього остається

0 коментарів
Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не любов. Все є вода — навіщо на води надіятись друзі? Все є вода, але буде дружня...

Григорій Сковорода – Чим зайнятий тепер твій меткий розум

0 коментарів
Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він впевнено, чи вагається? Якщо він діє впевнено і свято, ти...

Сковорода Григорій – вірш De libertate

0 коментарів
Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно — лиш болото. О, якби в дурні мені...

Іван Котляревський – Ой я дівчина полтавка

0 коментарів
Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в’ються І за мене часто б’ються. А я люблю Петра дуже, До...

Іван Котляревський – Сонце низенько, вечір близенько

0 коментарів
Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) Ой вийди, вийди, серденько, Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (2)...

Іван Котляревський – Віють вітри, віють буйні

0 коментарів
Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться. О, як моє болить серце, А сльози не ллються. (2) Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тілько тоді і полегша,...

Іван Котляревський – Чого ж вода каламутна…

0 коментарів

Чого вода каламутна — Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била?

Мене ж мати та й не била — Самі сльози ллються: Від...