Зміст статті
👦 Давайте розберемо головні риси та характеристику головного героя повісті «Климко», чим він виділяється, та як на нього вплинула нелегка доля.
Розбір образу «Климка»
Климко – хлопчик-сирота, в образі якого Григір Тютюнник втілює себе. Лицарська відвага відчувається в кожному слові, кожній дії маленького героя. Сирота відправляється у сурову та складну подорож заради своєї вчительки, яка страждала від голоду.
Це відчуття було дуже знайомим для хлопчика, тому він без сумлінь відправляється в далеку дорогу за сіллю, щоб допомогли близькій людині не загинути. За час двотижневої подорожі сирітська душа намучилась та натерпілась.
Замерзнути десь під копицею – ось перспектива, яка виднілась хлопчику, адже війна та голод – нагнітали та сильно виснажували.
Та навіть багаторазові погрози бути вбитим, щоденний холод і голод не заставили його здатись. Дорога його була складна та довга, але він продовжував йти, його вело милосердя.
Як виглядав Климко?
Його вигляд був таким: куці старі штанчата, заношена матроска, на якій не залишилось і сліду від насиченого блакитного кольору, тепер вона сіра. А зверху – Кирилова діжурка, яку ще дядько носив «сто літ». А не рвалась вона тільки тому, що була вкрита загрубілою багаторічною мазутою.
В кінці хотілось би відзначити спільні риси у героя повісті та її автора, адже Григір Тютюнник, по суті, написав автобіографічну повість. Автор, так само як і Климко:
- став сиротою;
- був на у дядька на вихованні;
- демонстрував під час життя такі риси як: людяність, мужність, щирість і винахідливість;
- втратив рідну людину від вибуху бомби під час війни.
Климко – справжній герой, але не тому що не злякався перешкод, а тому що незважаючи ні на що взявся допомогти уникнути голоду близькій людині. Він дійсно цінував дружбу, завжди відносився до інших з пошаною, сам хотів вчитись, а своїми вчинками і поведінкою – навчав інших.