Твір «Зимовий ранок»

Зимовим ранком дуже важко вставати. Коли ми прокидаємося і виглядаємо у вікно, на вулиці ще темно, на небі мерехтять ледь помітні зірки. Але поступово стає світліше. Як тільки підніметься сонце, погода буде хорошою. Але поки небо на сході, починає приймати злегка рожевий відтінок.

Ранок в таку погоду холодну, і без вітру. В цей час доби мороз набагато міцніший за днем. Але завдяки спокою і тиші, здається, що не так вже й холодно.

Але ось нарешті сонце стало висвітлювати землю своїми променями. Дерева прикрашені інеєм, блищать і срібляться з висхідними променями зимового сонця. Особливо чарівно виглядають білостовбурові берези, глід і горобина, червоні ягоди яких, закутаний сніговими шапками.

Зі сходом сонця стає відразу ясно, по небу починають літати птиці. Ось тільки що пролетіла щебечучи пісеньки на льоту, зграя омелюхи. До годівниці, яку повісили на сучок старого дерева, стали збиратися горобці, синиці, голуби і галки. Іноді прилітають червоногруді снігурі. Взимку птахам важко знаходити корм. Тому обов’язково їх необхідно підгодовувати.

Вікна в будинках прикрашені різноманітними візерунками, багато хто з них нагадують гілочки сосни. Рано вранці вулиці безлюдні. Тільки з ранку працюють лопатами і шкребками двірники, прибираючи сніг з тротуарів. Загули мотори легкових автомобілів. Їх завели, щоб прогріти перед поїздкою.

І ось уже поступово на вулицях стало багато дорослих і дітей. Хтось поспішає на роботу, школярі до школи, а маленькі дітлахи в дитячий сад. Пройде зовсім небагато часу, і на вулицях знову стане безлюдно.

Зимовий ранок приваблює своїм спокоєм, тишею, але тільки в морозну погоду. Але іноді воно може бути сніжним, вітряним, з завиванням хуртовини. Кожен раз зимовий ранок зовсім різне. Тому цікаво прокинутися і виглянути у вікно, дізнатися яка погода на вулиці.

ПОДІЛИТИСЯ: