Твір “Які наслідки жорстокості?”

Жорстокість небезпечна як для того, до кого вона спрямована, так і для того, від кого вона виходить. Людина може завдати шкоди іншій людині або живої істоти, але, навіть якщо потім він покається в своєму вчинку, то його життя вже назавжди буде заплямована, так як вчиненого не виправити. Таким чином, вступаючи жорстоко, він завдає шкоди не тільки іншим, але й собі. Якщо люди не будуть припиняти агресію в своїх думках і вчинках, то, в кінцевому рахунку, вони можуть погубити один одного і самих себе. Підтвердження цієї точки зору ми можемо знайти в літературі.

Ми бачимо холоднокровну жорстокість в творі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара». Раскольников заради підтвердження своєї теорії вбиває процентщицу. Незважаючи на боязкі протести совісті, Родіон думає, що сам він належить до тієї групи людей, які повинні жити і панувати, а процентщица – до більшості, яка обрані панове можуть судити. Пізніше він розуміє помилковість своєї теорії і страждає від усвідомлення скоєного, але справа вже зроблена, стару і її сестру до життя не повернути. Цей твір вчить нас тому, що потрібно не допускати жорстокості навіть в думках. Якщо дозволиш собі бути жорстоким в думках – то дозволиш і в дії. А це неодмінно призведе до згубних наслідків, які вже не виправити.

Крайній ступінь жорстокості виражена в творі М. Горького «Стара Ізергіль». У легенді, яку розповідає Ізергіль, син орла Ларра відноситься до людей зверхньо, ​​зовсім їх не шкодує. Він вбиває ні в чому не винну дівчину, і вважає за можливе здійснювати такі вчинки. Будучи відпущеним на волю, він викрадає людей. А через багато часу, коли гордому синові орла набридло поневірятися на самоті, люди не змогли подарувати йому навіть смерть. Так, Ларра потрапив в полон своєю жорстокістю і був приречений на вічне самотність. Це стало його покаранням. Поведінка Ларрі принесло страждання і його жертвам, і йому самому.

Жорстокість створює лише страждання. Я думаю, якби її не було, то не було б і вбивств, воєн, тероризму. Вона змушує людей ворогувати, і тим самим роз’єднує нас. Наше завдання – припиняти жорстокість, в першу чергу, у власних думках, в своїй поведінці, навчитися мислити і діяти добрішими, цінувати чуже життя і вміти співчувати. І тоді ми не зробимо того, що принесе моральні і фізичні страждання іншим і нам самим.

Посилання на основну публікацію