Твір “Як я проведу це літо”

Яка ж це незвичайна пора року – літо! Це час відпочинку, нових вражень, подій. У цю пору життя дивна, всі проблеми забуваються, хочеться просто відпочити. І найкраще це робити на природі.

Як же чудово прогулятися влітку по березовому гаю, пройтися по парку або навіть по міській алеї. Від дерев виходить небувала сила, наситившись якої, ми відчуваємо приплив енергії.
Особливо красиві дерева в сонячних променях. Якщо дивитися на небо знизу, крізь густі листя, то здається, що парк наповнюється світлом мільйона смарагдів.

Наша природа воістину незвичайна: ліс з його віковими деревами і холодною водою зі струмка, стрімка річка з крутими берегами і спокійна гладь озера – з пологими, глибоке небо, яскраво-блакитне вдень і чорне, повне зірок, вночі.

І сонце! Яскраве, печеня, зігріваючий все землю. На всіх вистачає сонця тепла влітку. Хочеться присісти на узліссі і просто дивитися на навколишню природу, радіючи з того, що є можливість це зробити. Природа чудова, до неї треба торкатися якомога частіше, вона ділиться своїми силами і енергією, не шкодуючи їх. Гармонія з природою – це шлях до порятунку людини. Адже між природою і життям можна поставити знак рівності. Літо подаровано нам природою для того, щоб ми могли оцінити всю її силу і красу, ми повинні цінувати кожну мить, насолоджуватися кожною хвилиною, адже літо так швидкоплинний.

Посилання на основну публікацію