Твір “Я йду в мережу за інформацією”

Ранок недільного дня. Я заварюю чай. Попереду кілька годин роботи над твором на тему «Живопис середньовічної Європи». Я не поспішаю. Я точно знаю, що мені не треба в бібліотеку шукати енциклопедію живопису або бігти в музей на виставку робіт художників. Все, що мені потрібно, у мене під рукою: чашка гарячого чаю і комп’ютер.

Зробивши кілька ковтків, я відкриваю браузер «Яндекс», в рядку пошуку набираю «живопис середньовічної Європи» і натискаю кнопку «Enter». Проходить менше секунди і на моєму моніторі з’являється 631 тисяча результатів.

Я неспішно розглядаю одну картину за одною. Читаю коментарі мистецтвознавців і формую свою власну думку з даного питання. Без поспіху і суєти. Мені не страшні, що цокають годинник. Я не боюся, що закриється зал, а я так і не встигну підготувати матеріал. Я сам господар свого часу.

Мда… а в 19-му столітті фраза “отримати ссилку” означало зовсім інше.

А попереду ще одне завдання. Необхідно написати реферат про лауреата Нобелівської премії з літератури 2016 року. Я точно знаю, що цю інформацію, як і біографію лауреата, я знайду тільки в інтернеті. Занадто свіжа новина, щоб потрапити на друковані сторінки видань.

Нобелівська премія з літератури за 2016 рік присуджено американському автору-виконавцю і письменнику Бобу Ділану з формулюванням «За створення нової поетичної мови в рамках американської пісенної традиції».

Увечері я відправлюся в подорож в країну В’єтнам. Завтра, на уроці географії, я виступлю з доповіддю: «Вирощування рису на гірських терасах північного В’єтнаму».

В інтернеті найголовніше – слова і уяву.

А на ніч, перед сном, я ще раз перегляну Гамлета у виконанні Володимира Висоцького.

І все це я зроблю за один день, завдяки інформації з мережі.

ПОДІЛИТИСЯ: