Твір “Словом можна вбити”

Словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна армії за собою повести … (В.Шефнер)

Я вважаю, що цитата з вірша В.Шефнера, винесена в заголовок, дуже точно і ємко відображає вплив слів на поведінку і життя людей. Звичайно, мова йде не про популярному зараз нейро-лінгвістичному програмуванні, а про вміння підбирати потрібні слова в різних ситуаціях і в залежності від співрозмовника. І особливо це важливо в тих професіях, які припускають тісне спілкування з людьми: лікарі, педагоги, юристи, політичні діячі. Ось, наприклад, нещодавно пройшли вибори. Багато хто дивився дебати та інші виступи кандидатів. Для чого? Щоб, виходячи з того, хто скаже те, що вони хочуть почути і в найбільш прийнятній формі, вибрати гідного, на їхню думку, кандидата. І це при тому, що мало хто в нашій країні повністю вірить у передвиборчі обіцянки в принципі.

Слова оточують нас завжди і скрізь, і їх вплив вельми велике вже з самого початку життя людини. Наприклад, якщо до маленької дитини звертаються ласкаво, і між собою батьки розмовляють спокійно, то він стане гармонійною особистістю. А якщо ж з самих своїх перших днів людина чує тільки лайка, навряд чи це матиме позитивний вплив на його подальше життя. Мабуть, можна навіть сказати, що нашу долю багато в чому визначають слова, які ми чули в ранньому дитинстві, навіть не розуміючи іноді їх змісту і значення.

Велика роль слів і пізніше, в підлітковий період. У цей час дуже важливо отримувати підтримку і в складні моменти чути «Ти впораєшся, все буде добре», а не «Ти нічого в цьому не розумієш, не лізь». Часто дорослі навіть не замислюються про те, як боляче може поранити таке ставлення, навіть болючіше мовчання.

Допомогти можуть не тільки чиїсь звернені до людини слова, а й свої власні. Особливо сильний вплив робить молитва або інші словесні формули, що допомагають знайти спокій і прийняти вірне рішення в непростій ситуації. Схожу дію мають і вірші, і пісні.

Але це приклади, як кажуть, житейські. Якщо дивитися ширше, то можна згадати, як уміння володіти словом цінувалося протягом всієї людської історії. Не випадково ж багато хто спеціально вчаться мистецтву говорити так, щоб надавати певний вплив на слухачів. Відомі політики, адвокати, проповідники запам’яталися своїми промовами. Цицерон, Юлій Цезар, Володимир Ленін, Маргарет Тетчер, Анатолій Коні, Мартін Лютер Кінг прославилися як великі оратори, що вплинули на уми і долі великої кількості людей. Є й протилежні приклади. Наприклад, Віктор Черномирдін відомий своїм недорікуватістю. Так, він запам’ятався, хоч майстерно звертатися зі словом не вмів, але всі його висловлювання стали об’єктами для жартів. І цілком можливо, що через час його не сприйматимуть всерйоз як політика, а запам’ятають тільки фрази, що вражають неузгодженістю і нелогічністю з погляду української мови.

Мені здається, якщо людина ставить перед собою високі цілі, то вміння говорити красиво, правильно підбирати слова і гармонійно вибудовувати свою промову є невід’ємною складовою на шляху до успіху. Навіть у школі ці навички дуже важливі, щоб чітко відповідати біля дошки, виступати з доповідями і рефератами, спілкуватися з однокласниками та вчителями. Те, як і що ми говоримо, дозволяє оточуючим скласти враження про нас так само, як по одягу і зовнішньому вигляду. Тому, я думаю, кожен повинен навчитися азам ораторського мистецтва, навіть якщо він не збирається надалі виступати перед величезною аудиторією. На мою думку, вміння володіти словом служить показником загальної культури людини та її ставлення до оточуючих. Адже головне призначення слів не просто інформування, а звернення до умів і сердець людей.

Посилання на основну публікацію