Твір-розповідь “Як я одного разу”

Варіант 1

Зима-чудовий час. Кожен школяр чекає настання зимових канікул, щоб нарешті зустрінеться з друзями, погуляти і відпочити. Зима в цьому році вийшла на славу сніжної і не сильно холодної. І ось одного разу ми з друзями сиділи разом і думали щоб придумати цікавого. І було вирішено влаштувати снігову битву між нами і сусідськими хлопцями. Ми пішли на вулицю і почали будувати снігові фортеці, так як ми не часто будували з снігу, то для початку виходило не зовсім те, що потрібно. Але через час наша фортеця стала набувати хороший вигляд.

Поки ми будували свій захист, хлопці сусіди теж вийшли на вулицю, зібралися в команду і стали обговорювати план своїх дій. Підійшли ми до будівництва свого споруди серйозно, одні почали катати великі кулі. Інші в цей час складали їх один на одного, ми намагалися працювати злагоджено, як ніби це не гра, а серйозна змагання. На протязі декількох годин ми були зайняті серйозною справою, не помічаючи холод. В результаті, у нас і команди супротивників вийшли досить таки сильні фортеці.

Дівчата в нашій команді відповідали за прикрасу споруди, були використані підручні засоби, такі як: камені, гілки. І ось, коли все було готово, ми почали свою битву. Звичайно ж нашим зброєю стали сніжки, ми нападали на фортецю супротивника, а вони на нашу. Нам було дуже весело, незважаючи на те, що ми влаштували змагання, не було злості і бажання зробити все, що перемогти. Насправді головним був інтерес, позитивні емоції і добре проведений час. Як і годиться наше змагання закінчилося нічиєю. Так і пройшов майже весь день, нас уже чекали вдома батьки, а ми всі грали. У підсумку ми втомлені, мокрі і голодні зібралися по домівках. Таким ось подією запам’ятався мені один день з канікул.

Варіант 2

Літо, це напевно найулюбленіша пора року багатьох людей, а особливо-школярів. Адже, три місяці можна присвятити своїм коханим справах. Мої канікули в цьому році були дуже цікавими і я їх дуже чекала. А все тому, що батьки пообіцяли мені відправиться в подорож.

Почалося все з того, що я поїхала до бабусі, на цей момент батьки мої ще працювали, тому я поїхала одна. До бабусі я їжджу щоліта, там у мене є друзі, зустріч з якими я чекаю завжди з нетерпінням, тому що бачимося ми дуже рідко. Разом ми ходили гуляти в ліс, купатися на ставок, каталися на роликах і велосипеді. Коли у батьків почалася відпустка, вони забрали мене від бабусі і ми поїхали відпочивати всі разом на море. Ми поїхали в Ялту, разом з колегами з татової роботи.

Їхали ми на автобусі, але незважаючи на те, що поїздка була довгою, я не втомилася, мені дуже подобалося дивитися у вікно на пробігають повз пейзажі. Ми їхали відпочивати “дикунами”, напевно багатьом відпочиваючим відомо як це, але я спочатку не зрозуміла. Коли ми прибули на місце, то опинилися на великій галявині, і недалеко від неї вже виднілося море. Спочатку потрібно було розкласти речі і встановити намети. Після цього ми нарешті пішли на море. Це була моя перша поїздка на море, тому емоції зашкалювали. Море виявилося дуже теплим, ми довго купалися, потім їли морозиво і пили сік.

Крім моря, ми ходили гуляти, оглядали місцевість, там було дуже красиво, тому я зробила дуже багато фотографій на пам’ять. Так ми відпочивали тиждень, а потім потрібно було збиратися в зворотний шлях. Здається, що тиждень це багато, але на самому справи, ці дні пролетіли непомітно. В останні хвилини я намагалася запам’ятовувати і насолоджуватися кожною миттю проведеним на березі. На пам’ять нам залишилися сувеніри, які я купила не тільки собі, а й друзям, а також фотографії, які будуть нагадувати про цей період. Батьки сказали, що такі поїздки у нас будуть щороку, тільки в різні місця, я дуже цьому зраділа і тепер чекаю з нетерпінням наступного літа.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Твір “Моя мрія”