Твір “Природа в Слові о полку Ігоревім”

Варіант 1

У поемі “Слово о полку Ігоревім” природа є одним з головних героїв, автор її зображує живий, здатної відчувати і допомагати. Природа, нарівні з іншими, бере участь в битві з половцями. Любить свою батьківщину і бореться за її щастя і свободу, як людина. Вона всіляко допомагає героям поеми, намагається попереджати про небезпеку.

Автор дуже детально і чітко описує Донець, береги якого стають срібними, під час мілини. Детально розповідається про природу, під час втечі Ігоря з полону, саме вона підказує героєві вірний і безпечний шлях до свободи. Він просить і отримує допомогу від Дінця. Дятли, стуком, допомагали знайти дорогу до річки, чайки попереджали про небезпеку, вітер і зміни погоди, все сприяло порятунку і підказувало вірний шлях.

У поемі немає окремого опису пейзажу, не можна споглядати природу, насолоджуватися її красою. Вона завжди зображується, як діючий герой, бере участь у всіх подіях, впливає і допомагає.

Дружина Ігоря Ярославна звертається до природи, як до чогось існуючого, просить допомоги і співчуття. Вона звертається до сонця і вітру, природа, здається, чує і відповідає на благання діями.

В “Слові о полку Ігоревім” природа і людина тісно пов’язані. Вона сильно впливає на людські долі і події. Підкреслює значимість того, що відбувається, додає напруження.

Читачі, в боротьбі з половцями, бачать всю широту і красу неосяжної степу. Автор дуже яскраво і детально описує навколишню природу, як жива істота, наділяє почуттями. Зображує її поведінку і зміни. Після поразки, читач бачить всі зміни природи, вона засмучена і знаходиться в зневірі. Автор пише, що велика печаль спіткала всю Русь.

Складно знайти, твір, в якому так докладно і яскраво описана природа. І має значний вплив на людську долю. У цій поемі життя людини тісно пов’язана з природою. Очевидно автор добре знайомий з природою і вона йому близька.

Варіант 2

Ім’я автора “Слова о полку Ігоревім” – нерозгадана таємниця східних слов’ян. Багато років розділяють нас з тим часом, коли Київська Русь півтора століття воювала з половцями. Обдарований слов’янин на ці історичні події створює вічно живу поему, в якій закликає князів до єдності в ім’я любові до рідної землі.

Відхиливши завісу часу, вдивимося в натхненне обличчя співака. Це кремезний чоловік зрілого віку, потужний військовий, який знає найтонші деталі походу. Він, безумовно, належить до вищої політичної та духовної еліти, до своїх слухачів-князів звертається «брати». Видатний політичний діяч і дипломат – в його творі Київська Русь постає відкритою країною, підтримує стосунки з багатьма державами. Безперечно, це один з найосвіченіших представників свого часу: в творі згадуються події, віддалені від XII в. на 800 років. Автор шанобливо відгукується і своее попередника – співакові Бояне, прославляющем князів в XI ст., І з’єднує Бояна, з давнім дохристиянським світом богів, обіцяючи творити по його стилю і об’єднати давню й теперішню славу. Описавши підготовку до походу, і невдале бій триденного бою Ігоря, автор розкриває причини, що призвели Руську землю до поневолення.

Автор зображує черговий похід князя Ігоря Святославовича проти половців. Ця тема є лише вступною частиною і основною частиною більшої проблеми. Тут розкрита тема битви на Руській землі. Безкраї українські землі описуються в творі. Всі відступи автора, переживання героїв, тривога Ярославни про чоловіка мають безпосереднє відношення до образу своєї землі. Герої твору вважають себе патріотами цілої Русі, а не тільки однієї місцевості.

Ні затемнення сонця, що передбачає поганий кінець походу, ні виття степових звірів і птахів не можуть зупинити Ігоря і повернути його назад. Початок твору похмуре, в тривожних тонах. Передчуваючи неминучу біду, ведеться далі зі скорботою і тривогою. Трагічно і насичено малює поет-художник епізод невдалого бою Ігоря з кочівниками. Обдарований письменник описує зміни в природі, викликає в ній історичними подіями. Річки, то переживають і допомагають Ігорю, то затримують своїм перебігом молодого Ростислава.

У вигляді діви з крилами лебедя виступає образ образи. Постійно присутній порівняння людей з птахами. Це одне з яскравих творінь, в якому історичні події і зміни в природі так близько пов’язані. Єдність людей з природою, збільшує цінність того, що відбувається, посилюючи драматичну ситуацію. На будь-які події української історії відгукується українська природа. Йдучи з полону, Ігор втік в основному вночі, а вдень ховався в заростях річок. Його наздоганяли вороги, і про це йому повідомляли птиці. Спостерігаючи за ними Ігор міг побачити, чи спокійно навколо. Дятел повідомляв Ігорю про присутність в степу дерев, а відповідно і річки. У поемі є багато прикладів, які показують, що автор має величезні знання української природи. Ігоря з великою радістю зустріли на рідній землі.

Посилання на основну публікацію