Твір “Природа в моєму рідному селі”

Сільська місцевість, село – хіба це не найкраще місце для відпочинку? Хіба може зрівнятися галасливий курний місто зі своєю суєтою і вічним поспіхом з неквапливістю села, в якому легко дихається, а спів птахів, скрекіт коників викликають таке умиротворений стан, що хочеться насититися цією красою і пишністю. А які прекрасні на світанку річка або озеро, над якими пливе туман, огортаючи берега прозорою серпанком! А ліс з його насиченим запахом хвої, грибів і ягід!

У будь-який час року село мальовничо. Досить згадати, скільки картин, що зображують краси села, було написано видатними художниками. Чому ж так відбувається? Чому люди прагнуть з села в місто, якщо воно так прекрасно?

Тому що люди розучилися любити і цінувати природу, а адже село – це її осереддя. Туди треба приїжджати для того, щоб відчути своє єднання з природою, доторкнутися до неї і насититися її силою. У місті неможливо відчути пишність природи, там панує лише влада грошей, засилля фінансового та побутового благополуччя. У вічному поспіху ми забуваємо про те, що в житті є прості людські радості – послухати спів птахів і шелест дерев, помилуватися на лебедів, що плавають по озеру, скупатися в річці, позасмагати. Адже це ж невимовне задоволення, яке навряд чи зрівняється з дорогою покупкою. Всі ці радості доступні на селі, з них багато в чому складається життя жителя сільської місцевості. Невипадково сьогодні став такий популярний агро- і екотуризм, люди, нарешті, починають розуміти, в чому справжня суть відпочинку.

Приїжджайте в село, насолоджуйтеся заходом сонця, що осяває небо помаранчевими і червоними барвами, видом зірок, що з’являються на чистому темному небі і повною тишею, яку порушували лише уханням сови або сплеском вспорхнувшей з нерухомою гладі озера качки.

Посилання на основну публікацію