Твір «Перший сніг»

Перший сніг у всіх містах випадає в різний час. Десь несподівано він може огорнути землю ще не зовсім пізно восени, а де-то він з’являється лише на початку зими. Це явище не може залишитися непоміченим – ти прокидаєшся рано вранці, выглядываешь у віконце і з’являється відчуття якоїсь незвичайної казки. Здається, що сьогодні на вулиці світліше, ніж вчора. Ти дивуєшся і щиро радієш кожній випала сніжинці. Перший сніг як би говорить нам про те, що вже починається зима і пора почати одягатися тепліше.

 

Діти дуже люблять перший сніг і як тільки чекають його – одразу ж біжать на вулицю, щоб пограти в сніжки і навіть намагаються змайструвати з тільки що впав снігу цілих сніговиків. Шкода, що перший сніг зазвичай швидко закінчується і не залишається на землі, він майже відразу починає танути, адже на вулиці ще не дуже холодно.

 

Є такі місця на землі, де взагалі не буває снігу і весь час тепло. Я люблю сонячну теплу погоду, але все-таки не уявляю своє життя без снігу і Нового року. Важко уявити Новий рік без снігу, так і побачити звичних для нас діда мороза зі снігуронькою в жарких країнах я думаю, що неможливо.

 

У цьому році перший сніг став для всіх несподіванкою. Ще зранку погода була похмура, але і зовсім тиха. Десь ближче до обіду з неба почали падати красиві і великі сніжинки – я відразу ж вийшов на вулицю, щоб розглянути їх ближче. Вже через кілька хвилин білі сніжинки змінилися на великі білі пластівці. Падаючи на асфальт, вони незабаром пропадали, адже ще було далеко до зими – перший сніг випав у кінці жовтня.

 

Перший сніг викликав у мене і моїх друзів відчуття свята – ми раділи кожній сніжинці і зовсім не хотіли йти додому. Не минуло й півгодини, як сніг перестав іти, але ми встигли зліпити сніжки з ще не розталого снігу і трохи пограти. Цей день я буду пам’ятати довго, адже перший сніг – це завжди щось запам’ятовується і незвичайне.

ПОДІЛИТИСЯ: