Твір «Недільна прогулянка»

Взимку ми любимо збиратися у вихідні дні всім класом і виїжджати в ліс, щоб покататися там на лижах. Ось і в цю недільну прогулянку ми одяглися тепліше і зібралися в призначеному місці, де чекали класного керівника. Ліс знаходиться далеко від місця нашого збору, тому добиралися ми досить довго – довелося чимало шляху пройти на лижах. Але ми чудово провели цей недільний день, і всі труднощі коштували того. У зимовому лісі дуже тихо і красиво, дерева і земля покриті блискучому на сонці сніговим покривом, що дуже красиво і залишає море позитивних емоцій. Перебуваючи в такій красі, навіть не хочеться розмовляти, – хочеться просто насолоджуватися красою і тишею.

 

По дорозі нам ніхто не зустрівся, і навіть не були протоптані стежки, нам вдалося стати першопрохідцями. В якийсь момент ми всі зупинилися, щоб помилуватися красою природи, але тиша була порушена одним із наших хлопців – він голосно свиснув і поїхав вниз по горі, ми відразу ж пішли за ним. Спуск з гори підбадьорив нас, ми швидко переключилися з милування незвичайною красою на веселощі, якими супроводжувався цей спуск. Внизу нас чекав негустий ліс, де ми вже були раніше і тому нам було чого згадати. Ми згадували літо, то, як грали тут в хованки і інші цікаві ігри. Тепер все стало зовсім по-іншому, дерева, з яких ми зривали листочки, щоб робити кораблики, вбралися в білосніжне вбрання і нагадували прекрасних вельмож.

 

Намилувавшись прекрасними пейзажами, ми вирушили далі. Але це було ще не все, раптом ми майже одночасно побачили яскраво-червоні крапельки далеко, підібравшись до них ми побачили, що це горобинові грона ягід. На засніженому тлі вони створювали неймовірну красу. Ми спробували ягоду, і вона здалася нам дуже смачною. Так зовсім непомітно пролетів час, і вже треба було повертатися додому, але ніхто з нас не засмутився, адже ми багато встигли побачити і чудово провели цей недільний день.

ПОДІЛИТИСЯ: