Твір на тему “Звуки осені”

В нашій життєвій суєті ми дуже рідко прислухаємося до природи. Виходячи в місто, тільки й чути шум машин, серени і розмови людей. Складається відчуття, що ти знаходишся в величезному ізольованому доказів. І це все не дивно, все кудись поспішають, щось шукають. А ось зупиниться і просто почути природу куди важче.

Мені подобається осіння пора. Місто потихеньку забуває про літню спекотну спеку. І серед усього цього хауса можна почути зітхання осені. Неймовірно, але саме в цей час варто просто зупинитися і подумати.

Звичайно, далеко не кожному дано зрозуміти і почути справжні звуки осені. Багато хто може навіть розсміятися прямо в очі. Але почути палітру можна в якомусь тихому мете. Ідеально підійде ліс, або тихий парк.

Входячи в парк, ти вже відчуваєш легке шелестіння листя, воно заспокоює тебе, і тобі хочеться, як ведмедя залізти в теплу нору і поспати. Десь далеко каркає ворона. І зовсім не зрозуміло чого вона хоче, чи то вона втратила горіх або жолудь, знайдений в листі, толі просто хоче привітатися зі своїми родичами. Найгучнішим і жвавим в цей час може бути промов, і не дивно, адже скоро зима, і він може замерзнути.

Так що звуки осені – це прекрасна палітра незвичайних відчуттів природи.

Варіант 2

Осіння пора – незвичайний час року, яке відрізняється своєрідністю існуючих звуків в природі завдяки зміні погоди і інших явищ.

Якщо небо низьке і похмуре, а сонце неможливо розглянути через хмари, то починаєш звертати увагу на те, як холодний вітер з завиванням гуляє на просторі. Він зачіпає тендітні гілки дерев і сухе листя, які, опускаючись на землю, ламаються і котяться в хаотичному русі. Вони періодично видають тріск, що нагадує розгорається вогонь в печі.

Гонінню вітру піддаються і дощові краплі, які замість одноманітного постукування по склу вікон, ніби відбивають чечітку, збиваючись з ритму під поривами вітру.

Ясний, безвітряний осінній день радує своєрідною тишею, якщо мова йде про місця, розташованих подалі від населених пунктів. Тут тиша порушують падаючі зрідка листя, шурхіт гризуна або звук від зачепленої гілки крилом птиці. Незвичайні почуття тихої радості викликає звук з-під підошви чобота, коли йдеш по сухій листі. Якщо закрити очі, то можна чітко уявити скрип снігу під ногами в зимовий день. Зрідка зірвався зверху жолудь або шишка несподівано насторожують, змушуючи зупинитися і прислухатися. Надзвичайно приємно щороку чути прощальні крики птахів, які здалеку нагадують про себе, залишаючи рідні краї.

Про закінчення літа кажуть ранкові завзяті голоси учнів, які прямують до школи. Підбадьорливий повітря далеко розносить їх голоси, слідом за якими зі школи лунає дзвінок, налаштовуючи на робочий лад.

Осінні звуки особливі. Любитель природи може з закритими очима зуміти відрізнити їх від звуків іншої пори року. У них є своєрідна добірка слів, які легко впізнати: курликання птахів, шелест листя, шум дощу. Чи не забуваються явища, які супроводжуються подібними діями, тому що людина і природа розуміють один одного, а навколишній світ дарує людям насолоду від можливості бачити і чути його красу.

Посилання на основну публікацію