✅Твір на тему «Зимовий пейзаж»

Багато людей, а особливо – діти, дуже люблять зиму. Зима – це красиві, прикрашені білим полотном вулиці, засніжені дерева і неповторні малюнки на вікнах. Зима – це сліпуче сонце, яке відбивається на сніговому покриві і крижаній поверхні.

Я завжди жив у місті, але і тут є свої зимові пейзажі. На яскравих кольорових гойдалках у парку з’являється сріблястий сніг, створюється незвичайний контраст з самих різних кольорів. Багато фотографів відвідують наші дитячі майданчики і роблять чудові знімки, які згодом з’являються в міських газетах.

Але найбільше мені подобається зимова краса лісу. Не можна не захоплюватися красивими і дуже великими засніженими ялинами, які велично стоять на схилі блакитних гір, а крізь їхні гілки пробиваються яскраво-оранжеві промені призахідного сонця. На небі видно хмари цікавих форм і різних розмірів, небо ніби опустилося вниз і, здається, що до нього можна дотягнути рукою.

Подекуди видніються клаптики світлого блакитного неба. Відчувається безмежний спокій і хочеться насолоджуватися величною красою зимового пейзажу знову і знову. Снігу в лісі по коліно, а в деяких місцях – по пояс, з під нього ледве видно гілки зовсім молодих дерев та чагарників.

Кожна гілка ялини прикрашена снігом, ніби домальована пензлем художника. Можна вийти на широку засніжену дорогу, що веде кудись у далечінь. На ній цілими годинами не показується ні один автомобіль, немає жодного подорожнього, а узбіччя засипані цілими кучугурами снігу.

Такою прекрасною зимовою красою неможливо не захоплюватися. Вона ніби закликає до подорожі. Пробиратися по заметах вглиб лісу непросто, але часто воно того варто. Можна побачити багато чудових пейзажів і зафіксувати їх на фотоапарат. Зимові пейзажі – це незвичайне диво, заради якого варто любити зиму.

Посилання на основну публікацію