Твір на тему: «Вересень»

Вересень – вважається перехідним місяцем від теплих літніх днів до осінньої прохолоді. Це час, коли ще тепле літнє сонечко продовжує ще прогрівати землю, але як тільки воно зникає ставати холодно. Перші тижні місяця верхівки окремих дерев нагадують нам про осінь, вони поступово покриваються жовтою фарбою, і навколо стовбурів з’являються перші опале листя. Поки переважає річна зелень, але буквально через кілька тижнів в жовтні все зміниться.

Красиво і строкато виглядають клумби з квітучими осінніми квітами, вони нагадують барвистий килим з жоржин, айстр, чорнобривців і циній. На полях прибирають останні колосся хліба, залишаючи за собою красиво складені тюки соломи. Вантажні машини поспішають вивозити врожаї коренеплодів: картоплі, буряка, моркви. У садах дозрівають такі фрукти, як яблука, груші та сливи.

У вересні починається бабине літо. Його все з нетерпінням чекають, так як так хочеться, щоб тепло літа не йшло дуже швидко. Але воно триває лише лічені дні. В цей час всі намагаються зробити побільше осінніх робіт. На дачній ділянці йде підготовка до зими: перекопуються грядки, збирають урожай, який ще не встигли прибрати, висаджують саджанці фруктових дерев.

Дуже приємно теплим вересневим днем ​​відправитися в ліс збирати гриби. Це дуже захоплююче, особливо, коли їх багато. Восени під опалим листям можна зустріти: грузді, рижики, і звичайно ж на пнях дружні сімейки опеньків. Повітря в лісі чистий і свіжий тому легко дихається. А між деревами блищить на сонці павутина.

Всім подобається в цей час відвідувати парк. Ходити по алеях, збирати різнокольорові листя клена і жолуді під дубами, вдихати запахи прілого листя. У парку багато білок, приємно сидіти на лавці, спостерігати за їх метушнею, і швидкими рухами. Вони намагаються щось знайти в опалому листі, потім швидко піднімаються на дерево і знову спускаються на траву.

У вересні на озері ще багато качок, крячок, вони поки ще спокійно пірнають, шукають для себе їжу. Але бабине літо закінчується і настає осіння сльота. Постійно мрячить дрібний дощ, небо затягують суцільні сірі хмари, дуже рідко через них пробиваються промінчики сонця.

Але така осінь, вона завжди з дощами, прохолодною погодою і нічого тут не поробиш. Вересень – це тільки початок осені, попереду ще стільки різних змін, які відбудуться в природі.

ПОДІЛИТИСЯ: