Твір на тему “Татів кабінет”

У цю кімнату я заходжу не надто часто – тут мій тато працює. Мій тато – редактор. Це дуже відповідальна і творча робота, що вимагає тиші, щоб можна було зосередитися.

Перше, що кидається в очі в кабінеті, – книжкові стелажі. Вони розташовуються майже по всіх стінах кімнати від підлоги до самої стелі, через що кабінет нагадує невелику бібліотеку. Тут зібрані книги по самих різних галузях науки і мистецтва. Всі вони стоять у певному порядку, кожна – на своєму місці. Тато завжди легко знаходить потрібну йому книгу.

У правому кутку кабінету стоїть великий письмовий стіл. На ньому комп’ютер і письмове приладдя. До столу присунутий високий вертиться стілець. На вікні жалюзі темно-коричневого кольору. Коли вікно щільно зашторені, кімнату висвітлює верхній світильник, а робочий стіл – настільна лампа.

У лівому кутку кабінету стоїть велика темно-коричневе шкіряне крісло. Поруч з ним двох’ярусний журнальний столик зі скляними поверхнями. За цим столиком тато переглядає свіжі газети і журнали, розбирає пошту.

Крім того, в кабінеті є зручний коричневий шкіряний диван, на якому можна відпочити. Іноді на цьому дивані влаштовуються татові колеги, що заходять до нього обговорити ті чи інші ділові питання. Над диваном висять великі настінні годинники з маятником. Це старовинні годинники, в нашій родині дуже дорожать ними.

У кабінеті у тата немає жодної зайвої речі. Все тут розташовує до роботи. Іноді тато засиджується в цій кімнаті до глибокої ночі. Ми знаємо, що він працює, і намагаємося не заважати йому.

Посилання на основну публікацію