Твір на тему «Пам’ятний день літніх канікул»

Влітку ми з батьками часто виїжджаємо в ліс або на море. В лісі завжди є багато цікавого, і є чим помилуватися. Мені подобається спостерігати за чудовими метеликами, а іноді виходить навіть їх фотографувати. Батьки спеціально купили мені фотоапарат для подібних походів. Але найбільше цього літа мене вразив похід не в ліс, а на море.

 

Ми вирушили з батьками на море ввечері. Зазвичай на море ми приїжджали вранці, але так виходило тільки у вихідні дні. На цей раз у вихідні мій тато працював, і ми вирішили поїхати на море в будній день після того, як мама прийде з роботи. В цей день у тата був вихідний. На море ввечері було надзвичайно тихо, у воді відбивалося захід, і вона була прозора як ніколи. Раніше я не помічав такої краси моря, адже вранці воно зовсім інше. Батьки не дозволили мені скупатися в морі, хоч і вода здавалася теплою, але на вулиці було вже не так спекотно, як вдень. Але я зовсім не засмутився, я розумію, що вони хвилюються за мене, тим більше є привід. Ми пробули на море допізна, і я встиг зробити чимало фотографій. Тепер я згадую про цей день, переглядаючи фотографії, і мені навіть стає трохи сумно.

 

Наступного літа я думаю, що буду вмовляти батьків знову побувати на морі в вечірній час, і я сподіваюся, що вони мене зрозуміють і погодяться. Адже відчуття від такої вечірньої поїздки незвичайні. Тільки ввечері мені вдалося послухати шум моря і відчути його красу, і тільки цей день літа залишив у моїй пам’яті незабутні враження.

ПОДІЛИТИСЯ: