Твір на тему: «Осінній дощ»

Восени часто дощить. Іноді вони можуть бути затяжними і не проходити кілька днів. Прокинувшись я помітив, що погода була похмурою, але дощу не було. По небу пливли важкі свинцеві хмари, тому ранок здавалося темним, як вечір. Раптом подув різкий вітер. З дерев почала обсипатися листя, навіть затріщали сухі гілки.

І ось на склі з’явилися перші крапельки, значить пішов дощ. Потім можна було почути його стукіт по карнизу вікна, дахах будинків, асфальту. Перехожі розкрили свої парасольки, і нагадували рухомі гриби. Поступово дощ посилювався, вітер затих. Хмари на небі постійно змінювалися. Стало світліше, але дощ продовжував йти, навіть в той момент, коли іноді проглядали промені сонця.

Я вийшов на вулицю, щоб сходити в магазин. Повітря було вологим і свіжим, пахло прілого листям. Дощ все ще продовжував капати і мочити: землю, яка швидко вбирала вологу, різнокольорову осіннє листя, клумби з квітами, а так же ворону, яка сиділа на дереві.

А по асфальту текли струмки. У них була брудна і холодна вода. Тому я взув гумові чоботи, без яких точно б промочив ноги.
Дощ виявився затяжним, все продовжував йти. Але ось небо стало ще світлішим. Нарешті дощ закінчився. Виглянуло сонечко, заблищали в його променях мокрі осіннє листя і утворилися калюжі.

Але через деякий час, небо затягнуло темними дощовими хмарами і знову почався дощ. Тільки вже не було сильного вітру, він почався тихо і йшов спокійно, капая невеликими краплями.

Хоча осінні дощі наводять смуток, але в природі все гармонійно. Осінь не можна уявити без дощових днів, частої зміни погоди і настала прохолоди. Адже після дощу світ перетворюється, в лісах починають рости осінні гриби, все навколо стає свіжим і чистим, без пилу. Природа готується до наступаючої зими, холодів і спокою.

...
ПОДІЛИТИСЯ: