Твір на тему “Кошеня і клубок ниток”

Вранці я прокинувся раніше всіх, тому що сьогодні мій День Народження. Першою в мою кімнату зайшла мама і поцілував мене, попередила, що після занять у школі мене буде чекати чудовий сюрприз і багато гостей.

За сніданком батько обійняв мене і привітав з Днем народження, сказавши, що він пишається, що у нього є такий хороший син, як я.

Уроки пройшли дуже швидко. У школі однокласники і вчителі вітали мене зі святом, бажали успіхів у навчанні. Після занять я поспішав додому, подивитися, які ж мене чекають подарунки.

Самим чудовим подарунком для мене був маленьке пухнасте кошеня. Я відразу дав йому кличку Кузя. Пухнастий чорний грудочку невтомно носився по кімнатах і грав з усіма предметами, що нас дуже веселило.

У телевізора моя бабуся Віра залишила в’язання. Поки ми сиділи за святковим столом, Кузя застрибнув на тумбочку біля телевізора і скинув пакет з клубками на підлогу. Злякавшись, він причаївся і став спостерігати за покотиться клубком ниток. Потім Кузя обережно торкнув клубочок лапою і той покотився, розмотуючи нитку. Це потішило кошеня, і він почав активно катати клубок по підлозі.

Коли ми увійшли в кімнату, то побачили цікаву картину. Кошеня повністю розмотав клубок і заплутався в вовняних нитках. Кузя посилено намагався звільнитися і при цьому злився і видавав шиплячі звуки. Сяк-так нам вдалося його розплутати, і милий кошеня весело застрибав в іншу кімнату на пошуки нових пригод.

Вночі, коли всі лягли спати, я взяв Кузю з собою в ліжко, і разом ми бачили солодкі сни до самого ранку.

Так почалася моя дружба з Кузею і продовжується до цього дня. А кошеня так само любить заважати бабусі в’язати, плутаючись в нитках і катаючи клубочки ниток по підлозі.

Посилання на основну публікацію