Твір на тему «Дитинство»

Всім дітям хочеться скоріше вирости. У дитинстві здається, що доросле життя – це щось дуже класне, можна самостійно приймати рішення і немає ніяких заборон. Мені теж, як і всім дітям, які з раннього дитинства хотілося швидше вирости. Зараз я вже розумію, що дитинство – це самий чудовий і безтурботний етап у житті. Але все одно мені дуже хочеться як можна швидше закінчити школу і вступити в інститут. Потім, швидше за все, мені захочеться знову опинитися в тому часі, коли не було ніяких турбот і проблем, не потрібно було йти на цілий день на роботу. Батьки часто розповідають мені про шкільні роки, про те, що це було саме безтурботний час в житті і незроблені домашні завдання або невивчені вірші – сущі дрібниці порівняно з дорослими проблемами.

 

Своє дитинство я з упевненістю можу назвати щасливою порою. Коли я був зовсім маленьким, тільки починали входити в ужиток такі речі як інтернет, мобільний телефон, ноутбук, трохи пізніше з’явилися електронні книги і планшети. В дитинстві у мене вже був комп’ютер, але я не сиділа за ним годинами, як це робили багато дітей. Я гуляла з друзями майже кожен день до самого вечора, заходячи додому лише для того, щоб повечеряти. Ми з хлопцями грали в різні цікаві ігри, про яких нинішнє покоління не знає. Взимку ми ліпили зі снігу цілі катакомби і робили окопи, а зараз навіть зими вже такої немає. Раніше було набагато холодніше.

 

Зараз у мене є мобільний телефон, новий комп’ютер і планшет. Вся ця техніка допомагає мені розвиватися, пізнавати нове. Також я замислююся про те, в якому інституті буду вчитися, коли закінчу школу. В інтернеті є багато інформації про це, майже у всіх інститутів навіть є власні сайти, де розміщена вся необхідна інформація для абітурієнтів. Сучасна техніка змінила наше життя на краще і зробила наше навчання більш доступним. Мені подобається цей час, але все-таки іноді мені дуже хочеться хоча б на мить опинитися там, де немає проблем і турбот, де інтернет ще не заполонив світ і люди люблять читати книги, де повзати в снігових катакомбах – це цілком нормально. Дитинство – це казка, яку просто неможливо забути.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Твір на тему “Мій друг”