Твір на тему «Дитинство – золота пора»

У ранньому дитинстві, коли мені було всього п’ять чи шість років, я хотів швидше стати дорослим. Адже у мене навіть не виходило дотягнутися до ручки холодильника, я приносив табурет з кімнати, і тільки тоді дотягувався до неї. Зараз я, звичайно, легко відкриваю холодильник, але мені хочеться хоча б на мить опинитися в тому часі, коли я був наймолодшим у сім’ї. Ось так буває в ранньому дитинстві хочеться бути дорослим, а коли починаєш дорослішати – хочеться знову стати зовсім маленьким.

 

Дитинство – це чудова казкова пора. Шкода тільки, що закінчується вона швидко, і просто не встигаєш помітити, як опиняєшся за її межами. Ось і мені непросто згадати, в який момент закінчилася ця щаслива золота пора. Правда, зі мною залишилися безцінні спогади про той щасливий час, коли я тільки починав вивчати алфавіт і ще не пішов в школу.

 

Чому дитинство – золота пора? Напевно, тому що в ньому немає місця фальші. В дружбі ти готовий ділитися всім, що в тебе є і говорити тільки правду. Якщо тобі не хочеться вчити віршик, то ти можеш так прямо і сказати. Коли починаєш ходити в школу, то вже доводиться виконувати домашні завдання, не залежно від того, хочеться це робити чи ні. А в ранньому дитинстві все дуже легко: не страшно показатися смішним, ніколи не соромишся, відкрито показуєш справжні емоції.

 

Ще дитинство – це справжнє диво: це час Баби Яги, Кощія Безсмертного, а також Діда Мороза і Снігуроньки. Батьки придумують різні пояснення казковим явищ, а ти охоче віриш кожному слову.

 

Коли ти маленький, тобі не дуже турбує той одяг, який на тебе одягають, також тобі зовсім неважливо те, яку зачіску тобі роблять. Найголовніше – постійний доступ до солодощів і гарний рюкзак з улюбленим мультяшним героєм. Принаймні, так було у мене.

 

Раннє дитинство – це самий безтурботний час, в яке хочеться повернутися, напевно, кожній людині. Коли можна робити все, що хочеться, не замислюючись про наслідки.

ПОДІЛИТИСЯ: