Твір “Мій улюблений куточок природи”

Варіант 1

Щоліта я їжджу в село до бабусі. У цьому селі у мене є багато друзів, з якими ми гуляємо і ходимо купатися в річці. Вперше цю галявину показала мені бабуся. Вона розповіла, що проходить повз неї, коли ходить збирати гриби в ліс.

Бувало, коли я приїжджаю до бабусі на осінніх канікулах, вона бере мене з собою, і ми разом йдемо за грибами. Ми спеціально зупиняємося перепочити саме на цій барвистій галявині. Біля самої ріки тут росте верба і кілька інших дерев, які в спекотну літню погоду створюють тінь. У цій тіні ми з друзями ховаємося від сонця і граємо в м’яч або інші ігри. Це мій найулюбленіший куточок. Я люблю купатися в річці, а потім відпочивати на галявині. Сидячи в цьому прекрасному куточку природи, чутно як в воді стрибають жаби.

Мені дуже подобається ця покрита зеленою травою галявина. Буває, після дощу рано вранці ми виходимо з друзями грати і можна побачити, як красиво блищить роса на траві. Рано вранці річка спокійна і тиха.

Варіант 2

З самого дитинства мої батьки водили мене в ліс. Мені завжди подобалося гуляти в лісі, придумувати казкових героїв або уявляти вже існуючих героїв. Я читала в книзі, що в лісі живе лісовик і якщо людина йому не сподобається, то він його заплутає і не дасть вийти з лісу. Але поки мені не вдавалося з ним зустрінеться, видать, я йому подобаюся.

Коли я вже виросла, то вже по-іншому почала відчувати його. Навіть повітря в лісі незвичайний. Швидше за все так і пахне чисте повітря. Я живу у великому мегаполісі і все навколо мене забруднено. Після довгого перебування в такому місті мені завжди хочеться втекти в ліс. У лісі я можу гуляти годинами, ти на себе починаєш відчувати тишу. А ще мені говорили, що дерева можуть зберегти в собі всі таємниці сказані людиною. У мене теж є свої таємниці, і я вирішив поділитися нею з великою ялиною.

У лісі душа і тіло відпочивають. Всі думають, що у дитини не можуть бути стреси, але це не так, і саме перебуваючи в таких місцях, ти можеш розслабитися. Звичайно ж, я бувала і в інших місцях, але ліс – це мій найулюбленіший куточок природи, який я ніколи ні на що не проміняю. Напевно, у кожної людини є те місце, де він може розслабитися не тільки тілом, а й душею.

Варіант 3

Всі люди люблять відпочивати на природі. Одні їдуть в свій вихідний день в ліс, інші відправляються на дачу, а хтось із задоволенням гуляє в найближчому парку.

Я теж дуже люблю проводити літні канікули в селі у моєї бабусі. Ось де справжня природа! Ліс, поле, річка. Саме на цій річці у мене є мій найулюбленіший куточок. На березі росте велике дерево. Бабуся сказала, що це плакуча верба. Вона опускає свої гілки на берег і в воду. Під ними вийшов як би маленький будиночок. Я часто забираюся туди, сиджу на теплому пісочку, дивлюся на швидкий потік води. Мені там затишно і спокійно.

Варіант 4

Кожна людина має своє улюблене місце вдома, в місті, в природі. Найприємніше – бувати на природі. Це не тільки корисно для здоров’я, але і для душі. Тільки тут можна побути в приємному самоті й тиші, подумати, помріяти. Адже іноді так важливо побути зовсім одному і задуматися про якісь важливі справи. Таким місцем часто є якийсь заповітний куточок природи. І у кожного він свій.

Коли запитують про улюбленому куточку природи, то відразу в голову приходять думки про літній зарослому лузі. Літо, напевно, найулюбленіша пора року у більшості людей. А річний луг це найкрасивіше місце, де можна зустріти таке розмаїття трав. У цьому різнобарвному морі рослин так приємно відпочити, лігши прямо на землю. Трава послужить прекрасним м’яким матрацом, а строкаті метелики і бабки, літаючі перед очима, замінять найкрасивіші картини.

Особливо гарний луг в липні. В цей час трава вже зовсім велика, розквітло багато квітів, прокинулися всі комахи. Здається, що ти тут зовсім один, але це не так. Який тільки живності тут не зустрінеш. Стільки барв на лузі, все метелики злітаються на це різнобарв’я. Так приємно спостерігати за роботою працьовитих мурах і бджіл. Коники скрекочуть десь віддалік, а якщо спробувати їх знайти, то вони жваво ускачут від тебе. Різні жучки і комашки біжать у своїх справах, абсолютно не помічаючи тебе.

А який зачаровує і вабить аромат виходить від всіляких трав на лузі. Кожна травинка, кожен листочок пахне особливо. У цьому неповторному поєднанні запахів можна потонути. Такого не зустрінеш більше ніде. Жодні духи не пахнуть так ніжно і так по особливо рідного.

Можна довго лежати і розглядати повільно пропливають повз хмари. Найцікавіше – це придумувати на що схоже те чи інше хмара. В цю мить час завмирає навколо, відбувається повне злиття з природою.

Сонечко на лузі з’являється з самого раннього ранку і не зникає до пізнього вечора. Тому сюди можна приходити і проводити цілий день. При цьому не забути взяти з собою щось перекусити і попити. Також дуже приємно на лузі почитати улюблену книжку. Тут ніхто і ніщо не завадить.

Якщо поруч з лугом протікає невеличкий струмок, то насолоду від природи зростає в рази. А як красиво перекочується вода з камінчика на камінчик! Після відпочинку на лузі так приємно трохи освіжити обличчя і руки в прохолодній дзюркотливої воді.

ПОДІЛИТИСЯ: