Твір-есе “Праця душі”

Праця душі – саме по собі незвичайне поняття. Як душа може працювати? Хоча сказав поет, що душа повинна працювати і день, і ніч. (Не пам’ятаю, хто саме сказав, так як за програмою ми ще не проходили це.)

Так ось, по-моєму, душа може працювати і навіть повинна. А сам працю душі – в добрих справах, думках … В читанні хороших книг теж є праця душі, в молитвах, в роздумах над відносинами з людьми. Можна спостерігати за самим собою – це теж праця душі. Наприклад, варто приділити час, щоб перед сном згадати свій день.

Що ти зробив доброго? Багато, так ти молодець! А поганого ?! Ну, треба визнати, що ми і погане іноді робимо. Тобто я. Так, роблю іноді не дуже хороші речі, але це не спеціально. Зазвичай мені буває соромно, що я полінувався. Міг би зробити добре, допомогти людині, але подумав: “Та ну його!” А потім мені соромно стає. Навіть якщо просто не поговорив з людиною, який до мене звернувся, а я був зайнятий або засмучений. Але я тоді на інший день намагаюся все виправити. Я не люблю ображати людей. Відмовити собі в чомусь, не бути егоїстом – це, чесно, не так уже й просто! Але я намагаюся допомагати людям.

Якщо читати молитви, вдумуватися в їх стародавні тексти, то це теж праця. Щирі почуття вкладати в молитву – теж дуже важливо. Головне, щоб все молитви і добрі діла не були формальними, щоб не для “галочки”.

Мені здається, що я стаю краще. Тут головне себе не розхвалювати! Це особливо поганий вчинок. Навіть якщо ти зробив щось добре, то недобре сурмити про це на кожному розі, мовляв, хваліть мене!

Ще велика праця полягає в подяки. Дякувати можна і на словах, і справами. І просто можна відчувати цю саму подяку до всього на світі! Здорово, що ми живі-здорові!

Праця душі не обов’язково пов’язаний з релігією або психологією, але нерозривно пов’язаний з людиною, з його роботою над собою і своїм життям. Тут важливо не ухилятися, не ставати байдужим.

Ось так важливо і потрібно потіх’оньку тренувати свою душу.

Варіант 2

Праця душі – що ж це таке? Вважається, що у кожної людини є душа. Деякі вчення навіть вчать, про те що в рослинах і тваринах і навіть в неживих предметах є душа. На мій погляд це не правда. Людина – це унікальне явище природи. Він є самим розумним істотою у всесвіті. І як раз, то що відрізняє нас від тварин, це і є наявність душі. Але разом з тим у людини природа двоїста.

У нас є душа, але разом з цим у нас є тіло і частково ми і є тварини. Якщо в житті ми більше про піклуємося про душу, а не про тіло нас можна назвати повною мірою людиною. Турбота про душу це і є праця душі. Але крім турботи в це поняття можна вкласти також постійний духовне зростання, духовне самовдосконалення. Але давайте конкретизуємо.

Праця тіла ми розуміємо дуже легко – бігати, ходити, носити, працювати руками. Праця душі – це робота над душею. Це гарт сили волі, духу і інших якостей. Необхідно постійно працювати над собою, покращувати свої якості, характер і навіть міняти його якщо є необхідність. У кожного є свої недоліки. Але хтось змиряється з ними і носить їх в душі все життя, а інші кидають їм виклик, борються з ними і перемагають.

Я вважаю, що працювати над своєю душею потрібно постійно, щодня, кожну мить. Наприклад якщо відчуваєш в душі боягузтво, сумніви, страх потрібно поглянути страху в очі і діяти швидко і рішуче. Так, щоб твоя боягузтво навіть не встигла цілком тебе залякати. Якщо відчуваєш жадібність, жадібність – силою необхідно викорінювати це, спеціально роблячи, то чого твоя негативна сторона так не хоче.

Для боротьби зі своїми слабкими сторонами потрібно використовувати свої сильні сторони. Як кажуть, клин клином вибивають. Зупиняючись в розвитку людина деградує і разом з ним його душа. Не потрібно шукати комфорту, потрібно працювати над своєю душею, щоб нас можна було називати людьми з великої літери.

...
ПОДІЛИТИСЯ: