✅Твір «Чудо природи (про веселку)»

Варіант 1

Прекрасне диво природи – веселка. Вчені називають її довгим і малозрозумілим словом – метеорологічне явище. А я намагаюся зрозуміти, – хто ж зміг намалювати такий величезний акуратний міст?

Ну, покладемо, її намалювали. Але ж веселка з’являється так швидко, немов її десь ховали, і, в потрібний момент просто зняли з неї чарівне покривало, щоб явити її світу. Напевно, веселки малюють якісь феї-художниці і розставляють їх у різних точках планети. А фарби у них незмивні, тому що дощик постарається швиденько все змити.

Чому ж веселка з’являється тільки тоді, коли йде дощик? Я подивився у вікно, – на вулиці похмуро і великі краплі води починають барабанити по дахах. Як не старався, я не міг знайти веселку. Невже вона з’являється по якомусь своєму розкладом? Або, може, феї не встигли закінчити роботу вчасно, і тепер ми залишилися без веселки?

Я вирішив пошукати відповіді на питання в енциклопедії про природу. І що я дізнався? Виявляється, веселку можна побачити тільки тоді, коли зустрічаються разом дощик і сонце. Працьовиті крапельки води підставляють свої боки під сонячне світло і, таким чином, набувають колір.

Раптом на стіл до мене стрибнув сонячний промінчик. Розкривши вікно, я помітив, що дощик ще не закінчився, а сонечко вже виглянуло з-за хмари. Напроти нього красувався величезний різнобарвний міст. Я уважно придивився: кольорів виявилося сім. Трохи вище першої веселки з’явилася друга. Я не міг надивитися на диво природи.

Я уявив, що, будь у веселки сходи, діти з усіх дворів збігалися б до різнобарвної гірки і вставали в чергу. А якщо подивитися з веселки вниз, то ліс здасться волохатим килимом, а поле – зеленим листком паперу. Найцікавішим було б побачити сонце ближче. Невже воно і справді більше, ніж ми звикли його бачити?

Яка ж користь від веселки? Адже не може природа даром витрачати свої сили на такий шедевр! Я думаю, що веселка символізує надію. Надію на краще. Якщо людині сумно, а на вулиці похмуро і йде дощ, то вона починає сумувати удвічі більше. І тоді на допомогу приходить Всесвіт. Через чорні хмаринки визирає сонячний промінь і малює веселку прямо в небі. Здається, сам Бог підказує нам, що все буде добре.

Варіант 2

Природа дарує людям безліч чудес, але більшість їх не помічають, настільки до них звикли, але варто лише озирнутися навколо і можна побачити, скільки незвичайного і прекрасного оточує будь-яку людину.

Веселка – напрочуд гарне, схоже на казку явище, яке подарувала людям природа.

Воно заворожує і чарує, вражає уяву, виглядає нереальним і фантастичним. Веселка вміщує в себе 7 кольорів:

  • червоний;
  • помаранчевий;
  • жовтий;
  • зелений;
  • блакитний;
  • синій;
  • фіолетовий.

Її спостерігають, коли одночасно йде дощ і сяє сонечко. Крапельки води виконують роль призми.

Промінь сонця містить в собі всі кольори, потрібні тільки спеціальні умови, щоб це побачити. При попаданні променя світла на краплю, відбувається його переломлення і розкладання на кольори, між якими немає чіткої межі, вони поступово проникають одна в одну тим самим, створюючи безліч інших відтінків.

Якщо крапельки дощу великі, то і веселка буде яскрава, але вузька. Але не завжди, коли є дощ і сонце можна спостерігати веселку. А щоб її побачити, спиною слід розвернутися до сонця, а дивитися на дощ.

Іноді на небі можна побачити рідкісне явище – подвійну веселку. Друга розташовується вище і набагато ширше і блідіше, ніж перша. Побачити одразу 2 веселки – на щастя. Веселкою можна помилуватися в яскравий сонячний день біля фонтанів і водоспадів, коли падаючі крапельки води переливаються всіма кольорами.

Радіють появі веселки всі: і батьки і діти. Діти просто радіють цій казці наяву, а дорослі, дивлячись на неї, повертаються на одну мить в дитинство, згадуючи з теплотою той час, коли вірили в чудеса.

Таке незвичайне явище природи дуже цікавило древні народи. Про веселку складено багато легенд, переказів і вважалося, що в місці, куди упирався край веселки зарите багатство.

У стародавніх греків богинею веселки вважалася Ірида. Вона передавала людям волю богів. Її шовковий одяг світився райдужним різнобарв’ям. Стародавні греки вважали, що веселка – це міст між землею і небом. За нею піднімалася вода до хмар. Веселка для індіанців – це квіти, які прийшли з землі, коли там зів’яли.

У єгиптян було сонячне божество – Ра. Ра возив сонце на колісниці по небу. Згідно з легендою веселка – дуга бога Ра.

Посилання на основну публікацію