Твір “Чому я хочу стати вчителем”

Коли мені виповнилося десять років, особливий інтерес у мене почали викликати діти молодшого віку. Як правило, до нас часто приїжджали родичі батька, у яких було троє маленьких дітей – мої зведені брати і сестри.

Я з величезним ентузіазмом намагалася підійти до питання їх розваги. Заздалегідь готувала для них іграшки і конкурси, а найголовніше мені необхідно було чомусь навчити їх в кожній з таких ігор.

Наприклад, якщо ми пили чай в кампанії з плющевим ведмедем і дерев’яною лялькою, то вийшовши з-за столу, вони неодмінно повинні були говорити «Дякую» і прибирати за собою. Якщо ж це була гра з якимись словами, то ми обов’язково щось з ними розучували: сценку, віршик чи пісеньку.

Поступово я усвідомила, що моя майбутня професія повинна бути пов’язана з подібного роду діяльністю, і зупинила свій вибір на професії вчителя.

Так, безумовно, бути вчителем надзвичайно складно, адже тобі необхідно знати набагато більше своїх учнів, щоб не тільки навчити їх чомусь, а й зацікавити їх тими, далекими знаннями. Також це досить відповідально, адже батьки повністю довіряють тобі і життя і освіту своїх дітей, а ти, як з пластиліну ліпиш з них лікарів, будівельників або талановитих музикантів. Але, незважаючи на всі ці складності, найголовніше, ти, ставши учителем, неодмінно принесеш в цей світ щастя і радість. Адже з яким захопленням всі ми згадуємо уроки своїх улюблених вчителів, на яких завжди так хочеться рівнятися, і уроки яких стали для нас уроками життя.

Я розумію, що більшість часу я проведу за перевіркою зошитів, рознімань бійок і вирішенням суперечок, але я так само знаю, що, кожен урок, ледь відкривши двері в улюблений клас, на мене дивитимуться десятки дитячих очей, яких я неодмінно навчу чомусь новому і важливому, так необхідного для їх подальшого життя. Тому мій вибір – тільки вчитель, і ніяк не інакше!

ПОДІЛИТИСЯ: