Твір “Чи замінить комп’ютер викладача?”

Комп’ютерна техніка розвивається з кожним роком. Роботи удосконалюються, розвивається кібернетика, машини замінюють робітників. І з’явилася думка, що в недалекому майбутньому комп’ютери замінять вчителів. Чи так це? Навряд чи. Хоча б тому, що вираз «Вкласти в учня частина душі» ще ніхто не відміняв. Працюючи з учнем, вчитель дійсно вкладає в нього емоції, які впливають на процес розвитку. І передає не тільки технічні знання, а й вчить його спілкуванню.

Чому може навчити бездушна машина? Якщо ви знаєте, що таке перфокарти при навчанні водінню, то багато встане на свої місця. Чи можна вивчити Правила дорожнього руху, не консультуючись з досвідченим водієм? Спробуйте і зрозумієте: досконало, за допомогою перфокарт, навчитися водити автомобіль дуже складно. Набагато ефективніше буде ставити питання, моделювати складні ситуації і дізнаватися щось нове від людини. Машина тут може грати тільки допоміжну роль.

Навіть якщо допустити те, що коли-небудь винайдуть машину, здатну розмовляти – ефекту теж буде мало. Уявіть собі робота-вчителя. Які програми необхідно в нього закласти? Разом із загальними знаннями, він повинен вміти відповідати на питання. А тепер врахуйте дитячу психологію, і скажіть: наскільки ймовірним є те, що діти не будуть жартувати над машиною? Наприклад, ставити питання так, що вона буде губитися у відповідях. Або ігнорувати процес навчання, дивлячись у вікно або граючи на уроці в карти. Закласти в програму робота адекватне почуття гумору і навчити його контролювати процес навчання – неможливо. Тому він теж може бути тільки допоміжним навчальним предметом, як перфокарти. А головна роль буде належати викладачеві, який в залежності від поведінки учнів, може бути суворим, веселим, добрим чи сердитим.

Отже, що ми маємо? З одного боку бажання автоматизувати процес навчання. А з іншого – бажання відібрати у вчителів вкладати в свою професію частинку своєї душі, позбавивши учнів можливості розвивати повагу до старших. Чи можна поважати машину? Це риторичне питання, тому що психологія учнів (як дітей, так і дорослих) в цьому питанні абсолютно непередбачувана.

І, найголовніше питання: чи не доведеться нам для того, щоб впровадити навчання дітей комп’ютерами – разом з цим позбавити дітей почуття гумору і змусити їх вести себе так само, як машини?

Посилання на основну публікацію