Твір “Чи може співчуття до людей бути проявом егоїзму?”

Ми всі звикли до того, що прояв співчуття характеризує людей щирих, самовідданих і добрих. Однак бувають випадки, коли уявна чуйність прикриває самозамилування, що потребує виплеску. Є егоїсти, які хочуть добитися похвали своїми фальшивими благородними жестами. Щоб дізнатися їх життя, розглянемо характерні приклади з літератури.

У романі Достоєвського «Злочин і покарання» чоловік бере собі в дружини бідну дівчину і обіцяє допомогти її сім’ї. При цьому він сумлінно стримує своє слово: дійсно піклується про всі побутових аспектах їхнього життя. Однак при цьому Лужина відштовхує читача своїм «раціональним егоїзмом», який отримав назву «теорія цілого каптана». На його думку, не треба рвати останню сорочку, щоб допомогти ближньому, адже тоді ні йому, ні тобі тепло не буде. Потрібно відвернутися від горя оточуючих і збирати собі на каптан. Як же людина з такими поглядами може щиро бажати добра Дуні? Ніяк. Герой просто вибирає бідну, зобов’язану йому наречену, щоб та принижено виконувала роль слуги і захоплено ловила кожне його слово. Цей вчинок – егоїзм в квадраті, адже Лужина під виглядом співчуття пропонує жінці справжнє рабство. Не дарма Раскольников зненавидів нареченого сестри, відчуваючи в ньому такого ж нелюдського «теоретика», як він сам.

У п’єсі Островського «Безприданниця» багато героїв маскують свій егоїзм співчуттям. Карандишев зі своїм скромним окладом бере в дружини дівчину без приданого, та ще й закохану в іншого чоловіка, який її залишив. Герой розсипається в люб’язностях, втішає зневірену Ларису, каже, що вона не пошкодує про свій вибір. Він прощає їй зневагу, і навіть любов до Паратову, аби вона була з ним щаслива. Але в сцені з весільними приготуваннями ми бачимо, що йому просто лестить той факт, що красуня-дворянка дісталася йому, а не багатим шанувальникам. Під благородним вчинком криються ниці егоїстичні мотиви: довести всім, що він анітрохи не вже інших. Такі ж фальшиві спроби допомогти Ларисі роблять Кнур і Вожеватов, вирішивши зробити її утриманкою. Прикриваючись дружнім наміром виручити жінку, вони лише хочуть володіти нею.

Таким чином, не можна вірити чуйності, підкріпленої бажанням отримати свій зиск з чужої біди. Справжнє співчуття безкорисливо і боязко, воно не б’є себе кулаком в груди зі словами: «Я все для тебе зроблю, ти ж нещасний!». Воно тактовно і не помітно. Хизуються його проявом тільки егоїсти.

Посилання на основну публікацію