Розповідь про зубну пасту

Перші згадки про необхідність чистити зуби знаходять в давньоєгипетських манускриптах 6-го століття до нашої ери. Стародавні люди чистили зуби золою, попелом, порошком какао, оцтом, використовуючи для чищення зубів власні пальці. Користуватися паличкою для зубів вперше почали в Індії, за часів Будди, тобто приблизно в той же час.

А в Стародавній Греції стали вперше використовувати для полоскання рота після чистки зубів морську воду, вважаючи, що вона зміцнює ясна.

Перші рецепти зубної пасти з’явилися в 1500 -1000-му році до нашої ери. А всім відомий лікар Гіппократ, що жив 460-377 до н.е. вперше описав зубні хвороби і рекомендував всім використовувати зубні пасти.

В 8-12-му столітті нашої ери араби чистили зуби паличкою з розщепленим у вигляді пензлика кінцем. За вченням Корану вони робили це кілька разів на день.

У середні століття з’явилися зубні еліксири – розчини для полоскання порожнини рота.

У 1674 р голландець Антоній ван Левенгук, винайшов мікроскоп, розглянув під ним змив з власних зубів, побачив у ньому безліч мікробів, потім почистив зуби з сіллю, і знову помістив змив під мікроскоп, число мікробів в ньому значно зменшилася.

З тих пір в Європі стало модним чистити зуби, в моду увійшли зубні порошки.

У Україні і Росії зуби чистили шматком березового вугілля, без зубної щітки, просто водили шматочком вугілля по зубах, а потім жували листок м’яти свіжої або сушеної, щоб освіжити дихання.

У 17 столітті в Росії Петро I видав указ чистити зуби товченою крейдою, якому стали слідувати бояри.

До 19 століття спеціальні засоби для чищення зубів продавалися у вигляді сухого порошку в паперових пакетиках. Для виготовлення порошку використовували крейду і ароматизуючі трави або ефірні масла.

У 19 столітті до крейди стали додавати мило, гліцерин, шукали речовину, здатну стабілізувати мильну суспензію. У 1873 році американська кампанія «Колгейт» випустила першу зубну пасту в скляній банці. Але вона не стала популярною через незручну упаковки. У 1892 році був винайдений перший тюбик для зубної пасти. У 1896 р кампанія «Колгейт» налагодила випуск зубної пасти в тюбиках, яка швидко набула популярності, і зубна паста в тюбиках стала для людей в США і в Європі предметом першої необхідності.

Перші зубні пасти в тюбиках містили мило, крейда, але поступово склад їх став змінюватися і розширюватися, в складі з’явилися нові більш сучасні елементи зі складними хімічними назвами, але при цьому в зубні пасти продовжували додавати і натуральні компоненти: ароматизирующие трави, полуницю для поліпшення смаку , евкаліпт – з лікувальною метою, фермент пепсин – для розчинення нальоту і відбілювання зубів.

У 20-му столітті кампанія «Проктер енд Гембл» випустила першу зубну пасту з додаванням фтору для зміцнення зубної емалі. Далі в зубні пасти стали додавати кальцій, для зміцнення емалі і ще пізніше антибіотик триклозан.

СРСР сильно відстав в цій області. Перша Радянська зубна паста в тюбику з’явилася тільки в 1950р, а до цього люди користувалися зубним порошком або зубною пастою в пластикових баночках. Але з 1950 р і у нас в країні все із задоволенням використовують зубну пасту в тюбиках.

Зараз зубна паста вже не просто засіб для чищення зубів, вона може запобігти карієс, зміцнити емаль, відбілити зуби, зміцнити або навіть вилікувати хворі ясна.

Зубна паста – незамінний засіб для профілактики і лікування захворювань порожнини рота, але щоб правильно її використовувати, найкраще, щоб зубну пасту підібрав лікар стоматолог з урахуванням особливостей саме Ваших зубів.

Посилання на основну публікацію