Цивілізація Межиріччя, тобто Месопотамії, розвивалася в теплому кліматі, на родючих ґрунтах між річками Євфрат і Тигр. Клімат був благодатним для виникнення тут цивілізації, одним з найперших і найдавніших на планеті. Ці місця називали Шумером, Аккадом і Халдея. Потім частина земель отримала назву Вавилонії з центром в місті Вавилоні.
В цілому Межиріччя за сотні і тисячі років побачив десятки царств і племен різних назв (Елам, Аморе, ассірійці, арамеи, фінікійці і інші).
Вважається, що саме на цих землях люди винайшли писемність (найпершою стала клинопис), колесо і млин. Давніших держав і законодавчих актів, ніж в Межиріччі, історія світу теж не знає. Першою державою, відомим людській літописі, був Шумер, то виник 6 тисяч років тому. Тобто 4 тисячі років до нашої ери. Шумери, та й весь світ, ще не знали тоді не тільки заліза, але навіть бронзи.
Жителі Месопотамії (ще одна назва земель – Дворіччя) вперше в історії стали займатися астрономією і математикою, винаходити заходи і ваги. У них з’явилася перша в історії людства посуд.
Вавилон (по-аккадски «врата богів») – перший великий місто всього Стародавнього світу. Він досяг розквіту в 1-2 тисячоліттях до нашої ери, ставши столицею Вавилонського царства. Вавилон став першим густонаселеним містом Стародавнього світу.
Місто стало легендарний через знаменитої біблійної «Вавилонської вежі» (зіккурата, тобто культової споруди), палаців-фортець царя Навуходоносора і його чудових Висячих садів, розбитих на терасах. Тут жила месопотамська знати, яка розбивала чудові сади, щедро жертвувала кошти на храми і зіккурати, присвячені богам.
Великий завойовник Олександр Македонський помер від хвороби саме в Вавилоні, в своєму літньому палаці.
Месопотамія вважається в історії колискою людської цивілізації.